Уряд Південного Судану
Уряд Південного Судану — вищий орган виконавчої влади Південного Судану[1].
| Уряд Південного Судану | |
| Юрисдикція | Південний Судан |
|---|---|
 Уряд Південного Судану у Вікісховищі | |
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Південного Судану |
|
|
Глава держави
|
|
|
|
Судова влада
|
|
Вибори
|
|
Міжнародні відносини
|
 Категорія • Інші країни |
Діяльність
Уряд складається з президента Салва Киїра, віце-президента Ріка Мачара і міністрів. Уряд в країні з'явився в 2005 році на основі Найваської угоди, яким закінчилася Друга громадянська війна в Судані. Більшість міністрів є членами Народної армії звільнення Судану. Уряд розташований в столиці країни — Джубі.
Голова уряду
- Президент — Салва Киїр Маярдіт (англ. Salva Kiir Mayardit).
- Віце-президент — Табан Денг Гай (англ. Taban Deng Gai).
- Віце-президент — Джеймс Вані Ігга (англ. James Wani Igga).
Кабінет міністрів
Склад чинного уряду подано станом на 19 січня 2017 року[1].
| Логотип | Міністерство | Міністр | Фото | Час на посаді | Партія | Вебсайт | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Міністерство вищої освіти, науки і технології | Ієн Тут (Yien Tut) |
 |
||||||
| Міністерство внутрішніх справ | Майкл Тіангджієк Мут (Michael Tiangjiek Mut) |
|
||||||
| Міністерство водних ресурсів та іригації | Софія Гай (Sofia A. Gai) |
|
||||||
| Міністерство гендеру, дітей і соціального забезпечення | Авут Денг Акуїл (Awut Deng Acuil) |
|
||||||
| Міністерство гуманітарних акцій і надзвичайних ситуацій | Хуссейн Мар Ніот (Hussein Mar Nyuot) |
|
||||||
| Міністерство гірничої промисловості | Габріель Тхокуй Денг (Gabriel Thokuj Deng) |
|
||||||
| Міністерство екології та лісового господарства | Джозефін Напвон (Josephine Napwon) |
|
||||||
| Міністерство енергетики та гребель | Дью Маток Діїнг (Dhieu Mathok Diing) |
|
||||||
| Міністерство загальної освіти | Денг Денг Хок (Deng Deng Hoc) |
|
||||||
| Міністерство земельних ресурсів, житлово-комунального господарства і міського розвитку | Альфред Ладо Горе (Alfred Lado Gore) |
|
||||||
| Міністерство закордонних справ | Денг Алор Куол (Deng Alor Kuol) |
|
||||||
| Міністерство інформації, телекомунікацій і пошти | Майкл Макуей Лует (Michael Makuei Lueth) |
|
||||||
| Міністерство культури, молоді та спорту | Надя Ароп Дуді (Nadia Arop Dudi) |
|
||||||
| Міністерство нафти | Езекіль Лол Гаткут (Ezekiel Lol Gatkuoth) |
|
||||||
| Міністерство оборони і ветеранів | Куол Маньянг Джуук (Kuol Manyang Juuk) |
|
||||||
| Міністерство охорони здоров'я | Рієк Гай Кок (Riek Gai Kok) |
|
||||||
| Міністерство охорони природи та туризму | Джемма Нуну Кумба (Jemma Nunu Kumba) |
|
||||||
| Міністерство праці, державної служби і розвитку людських ресурсів | Габріель Дуоп Лам (Gabriel Duop Lam) |
|
||||||
| Міністерство сільського господарства та продовольчої безпеки (Ministry of Agriculture and Forestry) |
— | |
||||||
| Міністерство тваринництва та риболовлі | Джеймс Джінга Дуку (James Jenga Duku) |
|
||||||
| Міністерство торгівлі та промисловості | — | |
||||||
| Міністерство транспорту | Джон Лук Джок (John Luk Jok) |
|
||||||
| Міністерство у справах парламенту | Пітер Башир Гбанді (Peter Bashir Gbandi) |
|
||||||
| Міністерство федеральних справ | Річард Мулла (Richard K. Mulla) |
|
||||||
| Міністерство фінансів і економічного планування | Стівен Дью Дау (Stephen Dhieu Dau) |
|
||||||
| Міністерство шляхів сполучення та мостів | Ребекка Джошуа Оквачі (Rebecca Joshua Okwachi) |
|
||||||
| Міністерство юстиції | Пауліно Ванавілла Онанго (Paulino Wanawilla Onango) |
|
||||||
| Міністр кабінету міністрів | Мартін Еліа Ломоро (Martin Elia Lomoro) |
|
||||||
| Міністр офісу президента у справах національної безпеки | генерал Обуто Ісаак Мамур Мете (Obuto Issac Mamour Mete) |
|
||||||
| Міністр офісу президента | Маийк Аиї Денг (Mayik Ayii Deng) |
|
||||||
Примітки
- (англ.) South Sudan // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 березня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
- Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
- Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.