Шаповал Володимир Миколайович

Володи́мир Микола́йович Шапова́л (нар. 25 травня 1948, Київ) — держслужбовець, юрист, Голова Центральної виборчої комісії. 4 липня 2013 року був звільнений Верховною Радою України з формулюванням «досягнення максимального для держслужбовця віку»[2].

Шаповал Володимир Миколайович
Народився 25 травня 1948(1948-05-25) (73 роки)
Київ
Громадянство українець
Місце проживання Київ
Діяльність Голова Центральної виборчої комісії
Відомий завдяки юрист, держслужбовець
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Знання мов українська[1]
Посада суддя Конституційного Суду Україниd
Попередник Давидович Ярослав Васильович
Наступник Охендовський Михайло Володимирович
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Заслужений юрист України

Біографія

Народився 1948 року в місті Києві в сім'ї службовців. 1970 року закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Проходив строкову військову службу.

Кар'єра

Фахову діяльність розпочав в Інституті держави і права АН УРСР: аспірант, молодший науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства. З 1976 року працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри державно-правових дисциплін Київської вищої школи МВС СРСР. З 1986 року викладав на юридичному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, обіймав посади доцента, професора кафедри конституційного права, завідувача кафедри прав людини. У вересні 1996 року Указом Президента України призначений суддею Конституційного Суду України. З жовтня 2002 року по жовтень 2005 року — заступник Голови Конституційного Суду України. З жовтня 2005 року по червень 2007 року — представник Президента України у Конституційному Суді України.

Відразу після призначення на пост глави ЦВК Володимир Шаповал заявив: «Я не ставлю перед собою завдання провести вибори і піти. Якщо я задекларую її, мої колеги розумітимуть, що я тимчасова людина, що я піду через три або чотири місяці, і в ЦВК почнеться внутрішня конкуренція?». Втім, жорсткого протистояння в Центрвиборчкомі уникнути не вдалося, оскільки 7 його членів було призначено за квотою парламентської опозиції і Президента (конкретно — Володимир Шаповал), а 8 — від правлячої на той момент коаліції у складі Партії регіонів, Соцпартії і Компартії. За дуже короткий проміжок часу квота коаліції встигла звинуватити Володимира Шаповала в авторитарних методах керівництва, а сам голова — констатував, що Центрвиборчком почав працювати в дуже складних умовах, оскільки був створений «як результат певних політичних домовленостей». «Якщо із самого початку ми почнемо вирішувати питання за принципом „нас вісім“, то буде дві комісії», — підкреслив тоді він.

У березні 2008 викликав обурення представників іншого політичного крила Блоку Юлії Тимошенко. Його спровокувала «нездатність» голови ЦВК провести засідання комісії, після якого повинне було відбутися поповнення лав фракції БЮТ в Київраді замість раніше вигнаних депутатів, що перейшли до більшість яка підтримувала мера Леоніда Черновецького. Ряд членів ЦВК дружньо відправилися на лікарняний, через що «ламався» кворум.

Деякі ЗМІ вважають Володимира Шаповала людиною наближеною до Президента Віктора Ющенка[3].

Позиція щодо деяких політичних питань

Під час розгляду в Конституційному суді в квітні — травні 2007 питання про відповідність Конституції указу президента Віктора Ющенко про розпуск Верховної ради представляв інтереси президентської сторони. У інтерв'ю 16 травня 2007 підтримав точку зору про ангажованість суддів опонентами Віктора Ющенка:

У мене склалося враження, що частина суддів, що називається, заангажована. Із самого початку по відношенню до них було використано багато спокус і стимулів. У нашому складі декілька іногородніх суддів майже два роки чекали квартири і жили в готелі. А тут відразу. Звідси можлива заздрість, коли одному щось дають, а іншому — ні. Це роз'єднує і роз'єднує. Судді КС, по суті, і не працювали разом, оскільки за 10 місяців не ухвалили жодного рішення. А робота над конкретними справами могла б створити в суді колектив. Але вони займалися дивними речами і вели дивні дискусії. Загалом, кажучи словами булгаківського Воланда, «квартирне питання їх зіпсувало». І, напевно, не тільки це питання.

Скептично оцінював політичну реформу, реалізовану в Україні на початку 2005. На його думку,

В принципі посилення основ парламентаризму — посилення контролю парламенту над Кабміном, створення юридичних запобіжників від надмірної концентрації влади в будь-яких руках — це необхідність. Але ми спробували подолати пропасти в два стрибки. Тому наші ноги зараз в повітрі, де ми намагаємося знайти точку опори. Мені здається, ідеальним варіантом було б формування так званої консенсусної демократії, коли основні кадрові призначення і звільнення здійснюються в співпраці президента і прем'єр-міністра. Наприклад, президент звільняє міністрів виключно за поданням Кабміну, при цьому ВР має право за спеціальною процедурою виразити недовір'я всьому складу Кабміну. Головне, юридично змусити трикутник президент — парламент — уряд тісний співробітничати між собою.

Доктор юридичних наук, професор.

Нагороди

Наукова діяльність

Автор понад 300 наукових праць, підручників та монографій з проблем теорії держави і конституційного права. Як член робочої групи Конституційної комісії брав участь у розробці проекту чинної Конституції України.

Публікації, інтерв'ю

Рішення КСУ щодо антикорупції пов'язано з іноземним втручанням: інтерв'ю екс-судді Конституційного суду за хвилину // ua.news, 11 листопада 2020

Виноски

  1. CONOR.Sl
  2. Депутати звільнили голову ЦВК у зв'язку з його виходом на пенсію.
  3. Владимир Шаповал — ЛІГА: Досье // Биография и фото Владимир Шаповал(рос.)
  4. Указ Президента України від 30 листопада 2021 року № 607/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 30-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  5. Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  6. Указ Президента України № 708/2011 від 24 червня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України № 466/2008 від 21 травня 2008 року «Про нагородження В. Шаповала орденом князя Ярослава Мудрого»
  8. Указ Президента України № 866/2006 від 10 жовтня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України суддів Конституційного Суду України»
  9. Указ Президента України № 986/2001 від 17 жовтня 2001 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Конституційного Суду України»
  10. Указ Президента України № 758/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  11. Указ Президента України № 499/98 від 22 травня 1998 року «Про присвоєння В. Шаповалу почесного звання „Заслужений юрист України“»

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.