Устьянцев Василь Павлович

Василь Павлович Устьянцев — вчений у галузі тваринництва, професор Київського політехнічного інституту.

Василь Павлович Устьянцев
рос. Василий Павлович Устьянцев
Василь Устьянцев у 1920-ті роки
Василь Устьянцев у 1920-ті роки
Народився 25 січня 1875(1875-01-25)
Вятка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер 1935(1935)
Москва, СРСР
Місце проживання Російська імперія, СРСР
Діяльність професор
Галузь зоотехнія
Заклад Київський політехнічний інститут, Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут, Всесоюзний інститут тваринництва
Звання професор
Науковий керівник І. І. Калугін, Іван Широких

Біографія

Вятське реальне училище

Народився у багатодітній родині військового, був 11-ю дитиною в сім'ї. Закінчив В'ятське реальне училище.[1]

У 1898 році закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва з відзнакою. Після цього працював асистентом на кафедрі загальної зоотехнії під керівництвом професора І. І. Калугіна.

З 1904 року — агроном I розряду. Був відправлений того ж року на стажування до Європи, де зокрема працював у лабораторіях німецьких фізіологів Карла Фойта та Натана Цунтца.[1] У 1906 році в Новоросійському університеті захистив магістерську дисертацію на тему «Про харчування травоїдних тварин клітковиною та грубими кормами» (рос. О питании травоядных животных клетчаткой и грубыми кормами).

З 1910 року працював на кафедрі загальної зоотехнії Київського політехнічного інституту. В 1911 році знову відряджений на стажування за кордон.[1] У 1912 році очолив кафедру спеціального скотарства, а у 1914 став професором цієї кафедри.[2]

У 1920 році Устьянцева призначають деканом агрономічного факультету КПІ, а з 1921 року — він став завідувачем кафедри загального скотарства. Надалі відбувалася реорганізація КПІ зі створенням двох нових інститутів: сільськогосподарського та ветеринарно-зоотехнічного. 1 вересня 1922 року агрономічний факультет перетворили на Київський сільгоспінститут.[3] Устьянцев очолив агрономічний факультет Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, а пізніше став деканом заснованого ним зоотехнічного факультету. Короткий час також був проректором КВЗІ (1921-1922), завідувачем кафедри зоотехнії та годівлі сільськогосподарських тварин (1921-1930).

Також Устьянцев викладав у Київському сільгоспінституті, з 1922 року завідував кафедрою скотарства.

У 1920 році він також очолив Науково-дослідну кафедру зоотехнії при Управлінні науковими установами. Також Устьянцева запросили до участі у Всеукраїнському комітеті з дослідної справи та Науково-консультаційній раді Народного комісаріату земельних справ України.

З 1930 перейшов до новоствореного Всесоюзного інституту тваринництва, де очолив лабораторію годівлі та обміну речовин сільськогосподарських тварин. У 1934 році також читав лекції у Московському інституті конярства.

Критикувався за діяльність співробітника його лабораторії П. І. Крупського. За деякими даними репресований 1935 року, у 1974 реабілітований.[4]

Помер у 1935 році.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.