Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

• Ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань, — карається виправними роботами або обмеженням волі на строк до двох років.
• Ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Суб'єкт цього злочину спеціальний. Ним може бути лише особа, засуджена до цих видів покарань (тобто, відповідно, тільки та особа, яка може вчинити злочин, за який передбачені ці покарання).

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується лише прямим умислом. Тобто вчинення цього злочину з необережності виключає відповідальність за цією статтею.

Об'єктом цього злочину є правосуддя в частині виконання покарань за судовими вироками, які не пов'язані з позбавленням волі.

Об'єктивна сторона злочину полягає в ухиленні від сплати штрафу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадських робіт; виправних робіт.

Ухиленням від сплати штрафу є невиконання особою, засудженою до цього виду покарання, покладеного на неї обов'язку сплатити штраф.

Ухиленням від права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є невиконання цього обов'язку. Воно може полягати у продовженні займатися діяльністю у строк, в який заборонено нею займатися, у перебуванні на посаді, забороненій судом, влаштування на таку посаду в іншій установі.

Ухиленням від відбування громадських робіт є невиконання особою, засудженою до цього виду покарання, обов'язку виконувати безоплатні суспільно корисні роботи. Зокрема, це може виражатися у нез'явленні для виконання таких робіт, у безпосередній відмові працювати, допущенні порушень трудової дисципліни, появі на роботі в нетверезому стані чи стані сп'яніння, притягненні під час відбування покарання до адміністративної відповідальності після попередження тощо.

Ухиленням від відбуванням виправних робіт є невиконання обов'язку особи, засудженої до цього виду покарання, працювати за своїм місцем роботи протягом встановленого судом строку. Це може виражатися у звільненні з роботи, порушенні порядку й умов відбування покарання, вчиненні адміністративного правопорушення, за яке на особу було накладено адміністративне стягнення, порушенні трудової дисципліни більше 2 раз протягом місяця тощо.

Злочин є закінченим з моменту вчинення зазначених у даній статті діянь.

• Кримінальний кодекс України, ст. 389
• Кримінально-виконавчий кодекс України, ст. 40, 46
• Коментар до статті 389 КК України

• Ухилення від покарання // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.