Фавст Корнелій Сулла (квестор)
Фавст Корнелій Сулла (лат. Faustus Cornelius Sulla; 86 до н. е. — 46 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
| Фавст Корнелій Сулла | |
|---|---|
| лат. Faustus Cornelius Sulla | |
 Монета Фавста Корнелія Сулли. 56 рік до н.е. | |
| Народився |
86 до н. е. Греція |
| Помер |
46 до н. е. Thapsusd, Туніс ·страта |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[1] |
| Посада | квестор |
| Рід | Корнелії |
| Батько | Луцій Корнелій Сулла |
| Мати | Цецилія Метелла Далматік |
| Родичі | Луцій Ліциній Лукулл |
| Брати, сестри | Корнелія Сулла, Cornelius Sullad, Фауста Корнелія[1][1], Корнелія Постумаd[1][1], Емілія Скавра[1][1] і Марк Емілій Скавр[1][1] |
| У шлюбі з | Помпея Магна |
| Діти | 1 син та 1 донька |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Корнеліїв Сулл. Син Луція Корнелія Сулли Фелікса, консула 88 року до н. е., диктатора, і Цецилії Метелли. Після смерті батька у 78 році до н. е. перебував під опікою Луція Лукулла.
У 66 році до н. е. на Фавста був поданий судовий позов з вимогою повернути казенні гроші, привласнені його батьком, проте ця скарга не була прийнята до розгляду. У 64 році до н. е. був монетарієм. У 63 році служив у війську Гнея Помпея на Сході. Брав участь у штурмі Єрусалиму і першим увірвався в місто.
У 60 році до н. е. влаштував гладіаторські ігри в пам'ять про батька. У 57 році до н. е. увійшов до колегії авгурів. У 56 році до н. е. обіймав посаду монетарія. У 54 році до н. е. був квестором, клопотав за свого брата Марка Скавра, звинуваченого у здирництві. В цьому ж році одружився з дочкою Гнея Помпея.
У 52 році до н. е. захищав в суді свого зятя Тіта Аннія Мілона, звинуваченого у вбивстві Клодія, і отримав від сенату доручення відновити згорілу курію Гостілія. Розтратив більшу частину успадкованого статку та був обтяжений великими боргами.
У громадянській війні 49—46 років до н. е. воював на боці свого тестя Помпея на посаді проквестора з пропреторськими повноваженнями. У 49 році до н. е. сенат спрямував його до Мавританії, проте народний трибун Луцій Марцій Філіп наклав вето на цю пропозицію.
Фавст набрав війська для Помпея і приєднався до нього в Епірі. У 48 році до н. е. в Македонії перешкоджав операціям Гнея Доміція Кальвіна. Після поразки Помпея під Фарсалом у 48 році до н. е. втік до Африки. Тут об'єднався з іншими помпеянцями. Після битви при Тапсі у 46 році до н. е. намагався перебратися до Іспанії, але потрапив у полон до цезаріанця Публія Сітія і був страчений.
Джерела
- Karl-Ludwig Elvers: Cornelius [I 87]. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 3, Metzler, Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01473-8, Sp. 185.