Фаградальсф'ядль

Фаґрадальсф'ятль (ісл. Fagradalsfjall букв. — «гора гарної долини») — гора вулканічного походження на південному заході Ісландії в центрі півострова Рейк'янесскагі, за 30 км на південний захід від Рейк'явіка.[2]

Фаградальсф'ядль
63°54′18″ пн. ш. 22°16′21″ зх. д.
Країна  Ісландія[1]
Регіон Судурнес
Grindavíkurbærd
Система Geology of Reykjanes Peninsulad
Тип гора[1]
плато
вулкан і Туйя
Висота 385 м
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 371030
GeoNames 3417487
Фаградальсф'ядль
Фаградальсф'ядль (Ісландія)

Характеристика

Фаґрадальсф'ятль є частиною вулканічного пояса Рейк'янес та був сплячим вулканом-туйю, що утворився близько 100 000 років тому під час останнього льодовикового періоду під час виверження під льодовиком. На вершині гори є невеликий шар лави, що вказує на те, що виверження трохи вийшло за межі льодовика.[3]

Фаґрадальсф'ятль розташований на північний захід від вулканічної системи Крісювік у північно-східній частині муніципалітету Гріндавік регіону Судурнес. На схід від Фаґрадальсф'ятлю розташований одиночний кратер Кейлір. Гора видовжена зі сходу на захід — ширина біля основи 7,7 км, довжина близько 15 км і являє собою невелике плато з кількома вершинами, пагорбами і скелями з туфу.[4] Вершина гори заввишки 385 метрів над рівнем моря (або 224 метри над навколишньою місцевістю) і є найвищою точкою на півострові Рейк'янес.[2]

Місцевість, що прилягає до Фаґрадальсф'ятлю, малонаселена — щільність: 5 жителів на км².[5] Найближче поселення — Ньярдвік, розташоване за 14,7 км на північний захід. Навколо Фаґрадальсф'ядлю розташовані вулканічні пустки і гірські луки.[6]

Авіакатастрофа 1943 року
Військовослужбовці армії США витягують тіла з уламків літака. Травень 1943 р.

Під час Другої світової війни 3 травня 1943 року на горі Фаґрадальсф'ятль зазнав аварії літак Hot Stuff (літак) Consolidated B-24 Liberator 41-23728) 8-ї повітряної армії ВПС Великої Британії. На борту літака перебував командувач збройними силами США на Європейському театрі військових дій Френк М. Ендрюс, який летів із Америки разом з іншими високопоставленими офіцерами США та Великої Британії. Пілоти після невдалої спроби приземлитися на базі Королівських ВПС Кальдадарнес у Сельфосcі прийняли рішення посадити літак на базі ВПС США в Кеплавіку і скерували машину на захід, у бік півострова Рейк'янес. Літак, ймовірно, летів дуже низько і врізався у скелі на східному боці Фаґрадальсф'ядлю. В авіакатастрофі загинули чотирнадцять осіб. Вижив і чекав на порятунку ще добу тільки хвостовий стрілець, старший сержант Джордж Ейзель з Огайо.[7] На той момент Ендрюс Френк був найбільш високопоставленим офіцером союзників, загиблим на війні під час виконання службових обов'язків.[8]

Активність 2020—2021

Починаючи з грудня 2019 року і до березня 2021 року, низка землетрусів, два з яких сягнули 5,6 балів, сколихнули півострів Рейк'янес, викликаючи занепокоєння щодо неминучого виверження[9][10][11]. Вважалося, що землетруси були спричинені вторгненнями дамб та магмою, яка рухалася під півостровом[12]. Повідомлялося про незначні пошкодження будинків під час землетрусу 5,7 балів 4 лютого[13]. За перші три тижні березня 2021 року сейсмографами було зафіксовано понад 40000 поштовхів[14].

Виверження вулкану коло гори Фаґрадальсф'ядль

19 березня виверження почалося трохи раніше 21:30 за місцевим часом на вулкані. Це було перше відоме виверження на півострові приблизно за 800 років і перше виверження на горі за 6000 років[15][16]. Вперше про раптову вибухову активність повідомило Ісландське метеорологічне бюро о 21:40.[17] У звітах зазначається, що тріщинний отвір завдовжки від 600 до 700 метрів почав викидати лаву[18] Наразі потоки лави не є загрозою для жителів, але існує загроза забруднення повітря діоксидом сірки.

Наслідки

У відповідь на виверження припинилися всі рейси до та з Міжнародного аеропорту Кеплавік[19].

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Þorsteinn Jósepsson, Steindór Steindórsson. Fagradalsfjall (Gull) // Landið þitt: Ísland. — Reykjavík : Örn og Örlygur, 1984. — Т. I. — С. 187.
  3. Hvað getið þið sagt mér um Fagradalsfjall (ісл.). Háskóli Íslands. 30.01.2021.
  4. Íslandsatlas 1:100 000 / Örn Sigurðsson. — Reykjavík : Forlagið, 2015. — 215 с.
  5. NASA Earth Observations: Population Density (англ.). NASA/SEDAC. 30.01.2016.
  6. NASA Earth Observations: Land Cover Classification (англ.). NASA/MODIS. 30 januari 2016.
  7. Toll in Iceland Accident Now 14; Storm Warning Went Unheeded. Washington Post (Daily newspaper) (англ.) (Washington). 06.05.1943.
  8. Copp, DeWitt S. Forged In Fire. — New York : The Air Force Historical Foundation, Doubleday & Company, 1982. — С. 393–395. — ISBN 0-385-15911-0.
  9. Peltier, Elian (4 березня 2021). In Iceland, 18,000 Earthquakes Over Days Signal Possible Eruption on the Horizon. The New York Times. The New York Times. Процитовано 20 березня 2021.
  10. M 5.6 - 11 km SW of Álftanes, Iceland. USGS-ANSS. USGS. Процитовано 20 березня 2021.
  11. M 5.6 - 6 km SE of Vogar, Iceland. USGS-ANSS. USGS. Процитовано 20 березня 2021.
  12. Hafstað, Vala (18 березня 2021). Earthquakes on Reykjanes Peninsula Explained. iceland monitor. iceland monitor. Процитовано 20 березня 2021.
  13. FRÍMANN, JÓN (24 лютого 2021). Earthquake with magnitude Mw5,7 in Reykjanes volcano (update at 12:28 UTC). ICELAND GEOLOGY. ICELAND GEOLOGY. Процитовано 20 березня 2021.
  14. Volcano erupts near Iceland's capital Reykjavik. BBC. BBC. 20 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  15. Associated Press (19 березня 2021). Long Dormant Volcano Comes to Life in Southwestern Iceland. US News. Процитовано 20 березня 2021.
  16. Hafstað, Vala (20 березня 2021). ‘Best Possible Location’ for Eruption. iceland monitor. iceland monitor. Процитовано 20 березня 2021.
  17. Fontaine, Andie Sophia (19 березня 2021). Eruption At Fagradalsfjall. Reykjavik Grapevine. Reykjavik Grapevine. Процитовано 20 березня 2021.
  18. Fontaine, Andie Sophia (19 березня 2021). BREAKING: Eruption At Fagradalsfjall. Reykjavik Grapevine. Reykjavik Grapevine. Процитовано 20 березня 2021.
  19. Iceland volcano erupts spewing molten lava into skies as red glow seen for miles. Mirror. Mirror. 19 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.

Література
  • Gee, M. A. M. Volcanology and Geochemistry of Reykjanes Peninsula: Plume-Mid-Ocean Ridge interaction. — London : Royal Holloway University of London, 1998. — 315 p.
  • Kristján Sæmundsson. Jarðfræðikort af Svartsengi, Eldvörpum og Reykjanesi, 1:25.000. — Reykjavík : Orkustofnun, Hitaveita Suðurnesja og Landmælingar Íslands, 1995. — P. 1.
  • Kristján Sæmundsson. Um aldur stóru dyngnanna á utanverðum Reykjanesskaga. Eyjar í eldhafi. — Reykjavík : Gott mál, 1995. — P. 165-172.
  • Levi F. Late Pleistocene geomagnetic excursion in Icelandic lavas: confirmation of the Laschamp excursion : [англ.]. — Earth and Planetary Science Letters. — 1990. — № 969. — P. 443-457.
  • Sveinn P. Jakobsson. Petrology of the Western Reykjanes peninsula : [ісланд.]. — Journal of Petrology. — Reykjavík, 1978. — № 19. — P. 669-705.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.