Фаліски

Фаліски (лат. Falisci) — стародавній італійський народ, який жив на півночі Лацію. Говорили на мові, близькій до латині, однак з культури стародавні письменники зближували фалісків із пеласгами (Діонісій Галікарнаський) й етрусками (Страбон), що пояснюється їх дуже раннім входженням в орбіту етруського впливу. Центром фалісків було місто Фалерії.

Фаліски між латинами, етрусками й умбрами

Історія

Згідно з даними археології спочатку культура фалісків була близька до вілановської, в пізніх шарах є сліди торгової взаємодії з фінікійцями та греками. В історичний час стали південною периферією Етрурії.

У 241 до н. е. фаліски повстали проти римлян. Проти них вели війну консули Авл Манлій Торкват Аттік та Квінт Лутацій Церкон. Повстання було придушене усього за шість днів; 15 тисяч фалісків загинули, половина землі, яка належала їхній громаді відійшла Риму[1]. Павло Оросій відносить цю війну до 238 році до н. е., приписуючи придушення повстання тодішнім консулам — Тиберію Семпронію Гракху і Публію Валерію Фальтону[2], але це, мабуть, помилка[3].

Писемність

У 1860 єзуїт Гарруччі відкрив в зоні поширення фалісків цілий ряд написів на мові, родинній латині. Алфавіт використовувався латинський, однак слова були написані справа наліво.

Примітки
  1. Євтропій, II, 28.
  2. Оросій, 2004, IV, 11, 10.
  3. Оросій, 2004, IV, прим. 135.

Джерела та література

Джерела

Література
  • Bakkum, Gabriël CLM (2009). The Latin Dialect of the Ager Faliscus: 150 Years of Scholarship. Thesis, University of Amsterdam. Part I. Amsterdam: Amsterdam University Press.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.