Фарбоване
Фарбо́ване — село в Україні, в Бориспільському районі Київської області. Населення становить 1063 осіб.
село Фарбоване | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Київська область | ||||
Район/міськрада | Яготинський | ||||
Рада | Фарбованська сільська рада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1740[1] | ||||
Населення | 1063 | ||||
Площа | 3 км² | ||||
Густота населення | 354,33 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 07753 | ||||
Телефонний код | +380 4575 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°08′09″ пн. ш. 31°51′03″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
123 м | ||||
Водойми | річка Фараон | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 07753, Київська обл., Яготинський р-н, с.Фарбоване, вул.Піонерська[джерело?],10 | ||||
Карта | |||||
![]() ![]() Фарбоване | |||||
![]() ![]() Фарбоване | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Географія
Селом протікає річка Фараон.
Історія
З 1649 у складі Яготинської сотні Переялсавського полку Гетьманщини.
За Єлизавети Петрівни у селі Фарбоване Яготинської сотні, мав маєток Федір Вишневський, нащадок відомого роду Вишневських.
Серед інших Вишневських виділяється його онук Іван Гаврилович. Після смерті матері він разом з двома братами й сестрою виховувався у двоюрідної тітки Ганни Наришкіної (двоюрідна сестра П. О. Румянцева-Задунайського). Дослужився до полковника й чину статського радника. Після одруження осів у Фарбованому. Служив головою Палати карного суду Київського намісництва, був членом Малоросійської колегії. Оселившись у Києві, збудував будинок на Печерську. Будучи надзвичайно освіченою людиною, Іван Гаврилович дав гарну освіту дітям: доньки навчались удома, сини закінчили Львівський університет. Серед синів найколоритнішою постаттю був Степан Іванович. Після відставки жив у Московії, потім у Фарбованому.
З 1779 року є данні про Успенську церкву у селі.[2]
Село є на мапі 1787 року.[3]
Класик російської літератури Лєсков у своїй книзі «Старовинні психопати» описує життя Степана Івановича Вишневського у Фарбованому.
«К югу от станции Яготина, верстах в 13, на левом же берегу р. Супоя лежит село Фарбованка с населением свыше 8 тыс. душ…», - виписка з книги «Шляхи, що примикають до Києва, і лінії північній частині області»
З 1917 у складі УНР.
Після 1921 — жителі села зазнали репресій від тоталітарного комуністичного режиму. А з 1932 — Голодомор, влаштований керівниками СРСР. Голод був також після Другої світової війни, 1946 року.
З 1991 — у державі Україна.
Село входить до Бориспільського району відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року.
Галерея
- споруда російської православної церкви - в селі досі люди не мають Української церкви
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Пам'ятник вчителям і учням місцевої школи
- Хрест
- Будинок культури
Постаті
- Пінчук Василь Леонтійович — вчитель української мови та літератури, заслужений учитель України[4]
Примітки
- ВРУ
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Указ президента України 868—2019
Джерела
- http://vesna.org.ua/txt/donvisn/t5.doc
- http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_1006.shtml Лесков Н. С. Старинные психопаты.
- https://web.archive.org/web/20100606024747/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/miskiev2006/13/98.html
- https://web.archive.org/web/20100526014217/http://www.oldmaps.org.ua/maps/15976