Фармакосидерит

Фармакосидерит (англ. pharmacosiderite; нім. Pharmacosiderit m) — мінерал, водний арсенат калію та заліза каркасної будови.

Фармакосидерит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Pmsd[2]
Хімічна формула KFe³⁺₄(AsO₄)₃(OH)₄ * 6-₇H₂O
Nickel-Strunz 10 8.DK.10
Dana 8 42.8.1a.1
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[3]
Просторова група space group P-43md[3]
Інші характеристики
Названо на честь Арсенати[4],
залізо[4]
Типова місцевість Carn Brea Villaged[4],
Gwennapd[4]
 Фармакосидерит у Вікісховищі
Фармакосидерит

Від грецьк. «фармакон» — отрута, лікарський засіб і «сидерос» — залізо. (J.F.L.Hausmann, 1813).

Синоніми: руда кубічна.

Опис

Хімічна формула: KFe4(AsO4)3(OH)4(6-7)H2O. As може заміщуватися на Р.

Містить (%): Fe2O3 — 40,84; As2O5 — 39,19; K2O — 1,5-4,5; H2O — 19,97.

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює кубічні або тетраедричні кристали, зростання кристалів, друзи. Спайність недовершена і добра. Густина 2,8-2,9. Тв. 2,5-3,0. Колір оливково-зелений, жовтий, коричневий, червоний або смарагдово-зелений. Блиск діамантовий, іноді масний. Риса блідо-зелена. Прозорий і напівпрозорий. Зустрічається як продукт окиснення (вивітрювання) арсенопіриту та ін. мінералів арсену, різноманітних арсенатів, а також у гідротермальних родовищах. Супутні мінерали: скородит, лімоніт, арсенопірит, симплезит.

Розповсюдження

Відомі знахідки в ряді районів Німеччини, Франції, Чехії, Великої Британії, Алжиру, Австралії та США. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

  • фармакосидерит баріїстий або барієвий (різновид факмакосидериту з родов. Клара в Шварцвальді (ФРН), який містить Ва — ВаFe4(AsO4)3(OH)55H2O; кристали в бариті та лімоніті). (K.Walenta, 1966).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/mgm.2021.43
  3. mineralienatlas.de
  4. Hausmann F. Handbuch der Mineralogie — 1 — 1813.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.