Симплезит
Симплезит (рос. симплезит; англ. symplesite; нім. Symplesit m) — мінерал, водний арсенат заліза шаруватої будови. Від грецьк. «симплесіазо» — наближаюсь (J.F.A.Breithaupt, 1837). Син. — ферисимплезит, арсенвівіаніт.
| Симплезит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Fe²⁺₃(AsO₄)₂ * 8H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 8.CE.45 |
| Dana 8 | 40.3.8.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Триклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | асоціація[2] |
 Симплезит у Вікісховищі | |
Опис
Хімічна формула: Fe32+[AsO4]2∙8H2O. Склад (у %): FeO — 36,6; As2O5 — 39,0; H2O — 24,4.
Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Спайність досконала. Утворює дрібні призматичні кристали, кулясті конкреції променистої будови. Густина 3,01. Твердість 2,5-3,0. Безбарвний, окиснені відміни зеленувато-сині. Блиск скляний.
Розповсюдження
Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ багатих на арсеніди заліза. Знайдено в Лобенштейні (Тюрингія, ФРН), Шаубах (Фогтланд, ФРН), Льоллінґ та Гюттенберґ (Австрія), Бая-Спріє (Румунія). Рідкісний.
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Симплезит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Симплезит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.