Феленчак Василь Андрійович
Феленчак Василь Андрійович (20 березня 1947, с. Нагірянка[1], нині Україна — 7 лютого 2022, м. Тернопіль, Україна[2]) — український музикант, диригент, засновник і художній керівник Галицького муніципального камерного оркестру. Народний артист України (2016).
| Василь Феленчак | |
|---|---|
| Василь Андрійович Феленчак | |
 | |
| Народився |
20 березня 1947 Нагірянка, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
7 лютого 2022 (74 роки) Тернопіль |
| Громадянство |
 УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | музикант, диригент |
| Alma mater | Тернопільський мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької і Таджицький Державний інститут мистецтв імені Мірзо Турсун-заде |
| Нагороди |
  |
Життєпис
Василь Феленчак народився 20 березня 1947 року у селі Нагірянці, нині Нагірянської громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив Тернопільське музичне училище (1971), Таджицький інститут мистецтв (1977, м. Душанбе, нині Таджикистан). У м. Томськ (нині РФ): артист обласної філармонії (1972—1977), диригент симфонічного оркестру (1979—1986), де співпрацював із відомими виконавцями — В. Крайнєвим, І. Ойстрахом, В. Співаковим та іншими. У 1977—1979 — стажувався на курсах оперно-симфонічного диригування під керівництвом академіка А. Каца у м. Новосибірськ (нині РФ).
Від 1986 — викладач Тернопільського педагогічного інституту, де організатор фортепіанного тріо, струн. квартету, ансамблю скрипалів, камер. оркестру. Від 1991 — засновник, художній керівник і диригент Галицького камерного оркестру (від 2002).
Доробок
Автор музичних творів, оркестрових аранжувань, інструментівок, навчальних програм, методичних рекомендацій із музичних дисциплін.
Нагороди
- лауреат міжнародного фестивалю класичної музики «Празька весна» (1986),
- тернопільська обласна премія імені Степана Будного (1995),
- лауреат 1-го всеукраїнського конкурсу хорів та оркестрів «Синкопа... Слово... Па- Де-Де...» (2007),
- заслужений артист України (2007)[3],
- відзнака Тернопільської міської ради II ступеня (2010)[4],
- відзнака Тернопільської міської ради (2013)[5],
- народний артист України (2016)[6],
- Людина року (Тернопільщина, 2017)[7],
- тернопільська обласна премія імені Соломії Крушельницької (2017)[8].
28 серпня 2021 року на тернопільській Алеї зірок відкрили зірку Василя Феленчака[9].
Примітки
- Садовська, Г. Василь Феленчак: «Робота любить людину фахову» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 87 (9 листоп.). — С. 9.
- Боденчук Б., Цвик, О. У Тернополі помер засновник муніципального оркестру // Суспільне Новини. — 2022. — 7 лютого.
- Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- Рішення 38 сесії п'ятого скликання Тернопільської міської ради № 5/28/2 від 26 серпня 2010 року Архівовано 18 липня 2014 у Wayback Machine. // Тернопільська міська рада. — 2010. — 9 вересня.
- Рішення 36 сесії шостого скликання Тернопільської міської ради № 6/36/19 від 16 серпня 2013 року Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine. // Тернопільська міська рада. — 2013. — 23 серпня.
- Указ Президента України від 9 листопада 2016 року № 495/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- Лауреати конкурсу «Людина року-2017» // Вільне життя плюс. — 2018. — 3 січня.
-
s:Розпорядження Тернопільської ОДА та обласної ради від 20 серпня 2018 року № 621-од - Фук, Р. Ще 4 зірки відкрили на Алеї зірок до Дня міста у Тернополі // Суспільне Новини. — 2021. — 28 серпня.
Джерела
- Петраш, Б. Феленчак Василь Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 531. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Кушнірук, А. Музика, яку можна відчути на смак і дотик // Свобода. — 2007. — 28 берез. — С. 7. — (Ювілеї).
- Кушнірук, А. Василь Феленчак: «Музика увійшла у мене, мов невиліковний вірус» // Свобода. — 2007. — 31 берез. — С. 8. — (Варіації на тему).
- Лайко, О. Василь Феленчак: «Музика — це сутність мого життя» // Місто. — 2009. — 30 верес. — С. 7. — (Цікаві знайомства).
- Заморська, Л. «Без музики нічого не вартий...» // RIА плюс. — 2010. — 16 черв. — С. 19. — (Віч-на-віч).
- Лайко, О. Галицький диригент у Її Величності Музики // Місто. — 2010. — 29 верес. — С. 20. — (Зірки).
- Брик, А. Василь Феленчак: «Щоб дослухати концерт, люди ризикували спізнитися на поїзд» // Свобода. — 2010. — 12 січ. — С. 5. — (Новорічні сюрпризи муніципального Галицького...).
- Коляда, А. Василь Феленчак: «Наш оркестр двадцять років несе свою карму — допомагає людям залишатися людьми...» // Свобода. — 2011. — № 85 (21 жовт.). — С. 8. — (Коли про все говорить музика).
- Островська, Л. Василь Феленчак: «Люди зайняті зароблянням грошей і статками. Музика розслабляє нас і очищує» // Наш день. — 2016. — № 44 (2-8 листоп.). — С. 4. — (Культура).
- Садовська, Г. Василь Феленчак: «Робота любить людину фахову» // Вільне життя плюс. — 2016. — № 87 (9 листоп.). — С. 9.