Нагірянка

Нагі́рянка — селище в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Нагірянська сільська громада. Центр Нагірянської сільської ради та громади.

селище Нагірянка
адміністративно-територіальна одиниця
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Нагірянська сільська громада
Код КОАТУУ: 6125585901
Облікова картка Нагірянка 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 2116 (на 1.01.2018)[1]
Територія 14,8 км²
Густота населення 503.83 осіб/км²
Поштовий індекс 48543
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°55′51″ пн. ш. 25°44′03″ сх. д.
Водойми р. Черкаська
Найближча залізнична станція Ягільниця
Місцева влада
Адреса ради с-ще Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48543
Карта
Нагірянка
Нагірянка

Єдиний населений пункт області, який належить до категорії селищ.

Розташування

Розташоване на річці Черкаська в центрі району, за 13 км від районного центру, залізнична станція — Ягільниця.

Через Нагірянку пролягають автошлях М19 (E85) Луцьк —Тернопіль — Чернівці, залізниця Тернопіль — Заліщики.

Хутори
План-схема лінії оборони в Хом'яківці
  • село Хом'яківка (відоме від 1785 року, з 1925 року діяла філія товариства «Просвіта». 1961 року приєднано до с. Нагірянка).

Лінія оборони біля Хом'яківки

Фортифікаційна споруда неподалік села (нині хутір), у вигляді рову та насипаного валу, випадково виявлена у 2012 р. при дослідженні кургану скіфського часу, відкритого Володимиром Добрянським у 2010 р. Ця захисна лінія оборони знаходиться за 1,5 км на північний захід від Хом'яківки, на підвищенні у лісосмузі в урочищах За Грушкою або Перша Посадка[2].

  • Гаї Нагорянські (відомий від 1920-х років).
  • Марилівка (відомий від кінця XIX століття).

Історія

Давні часи

Поблизу Нагірянки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури (3-є тисячоліття до н. е.) та часів Київської Русі (XI—XIII ст.). Поселення трипільської культури поблизу села виявлене на початку XX ст. На поверхні поселення зібрано уламки розписної кераміки[3].

Середньовіччя, Новий Час

Відоме від XVI століття

Нагірянка була передмістям Ягільниці, осідком управи маєтків польських шляхтичів (пізніше графів) Лянцкоронських.

За статистикою, у селі 1900 р. — 1321 житель, 1910 — 1398, 1921 — 1143, 1931 — 1405 жителів; у 1921 р. — 212, 1931 р. — 247 дворів.

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа», кооператива.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосилися мешканці села Олекса Кузів і Павло Моспан;

В УГА воював Григорій Загуляк, відтак — в'язень польського концтабору у Брест-Литовському, член УВО, ОУН. Упродовж 1920-1930-х років у селі функціонувала українська кооперація «Свій до свого по своє».

Під час пацифікації восени 1930 року польські органи безпеки заарештували на ярмарку Михайла Білецького (нар. 1912), який після тортур у чортківській катівні помер.

У 1933—1939 роках відбулися страйки сільськогосподарських робітників.

У 1930-х діяв осередок КПЗУ.

Протягом 1939—1941 років у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили жителів Нагірянки Йосипа Осадцу та Володимира Чортківського; багатьох переслідували.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 житель села:

  • Іван Бандура (нар. 1909),
  • Володимир Білецький (нар. 1919),
  • РоманБоднар (нар. 1925),
  • Григорій Гула (нар. 1910),
  • Федір Дерій (нар. 1911),
  • Іван Довбняк (нар. 1926),
  • Іван Дутка (нар. 1913),
  • Олександр Зварич (нар. 1907),
  • Мар'ян З'явін (нар. 1914),
  • Тадеуш Качмар (нар. 1908),
  • Франко Конал (нар. 1912),
  • Юлій Корпильський (нар. 1918).

В УПА воювали:

  • Іван Бугай,
  • Михайло Бойко,
  • Роман Галабала («Луг»),
  • Тадей Гучок,
  • Антон Зозуляк,
  • Дмитро, Євдокія,
  • Ольга Ковалик,
  • Сильвестр Ковалик («Альт»),
  • Мар'ян Коруняк («Сірий»),
  • Михайло Любінецький,
  • Осип Любінецький,
  • Веронія Мартиновська,
  • Володимир Мартиновський,
  • Петро Мартиновський,
  • Володимир Миколайович,
  • Володимир Теодорович,
  • Євген Осадца,
  • Мирослав Осадца,
  • Осип Осадца,
  • Ярослав Осадца,
  • Остап Ружицький,
  • Степан Сенів («Вуйко»),
  • Володимир Синовіцький,
  • Йосиф Трибухівський («Олег»),
  • Омелян Трибухівський («Сян»).

З 1 грудня 2020 року Нагірянка є центром Нагірянської сільської громади.[4]

Релігія

Є греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці (2-а пол. 17 ст., дерев'яна; перевезена з Карпат у 1672 р., 1782 р. — перебудована, реставрована 1989 р.), капличка Покрови Божої Матері[5], «фіґура».

Пам'ятки

Споруджено пам'ятники:

В селі розташовується За́мок Лянцкоро́нських. Докладніше Ягільницький замок

Соціальна сфера

За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з польською мовою навчання, за Польщі — 2-класна.

Нині працюють Нагірянська загальноосвітня школа I—II ступенів, клуб, 2 бібліотеки, 2 дитячих садочки, чоловічий вокальний колектив «Любисток» (керівник Руслан Букалюк), народний аматорський ансамбль лемківської пісні «Потічок» (керівник Стефанія Шекета), амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, аптечний кіоск ветеринарної медицини. Працюють ТзОВ «Глобал-Поллєна Україна», АТ ЗТ «Ноосфера», МП «Технополіс», СП (українсько-німецьке) «Дністер», фірма «Органіка», Марилівське МПД ДП «Укрспирт», філія НВП «Райз-Агро», ТзОВ «Факел», ТзОВ «Біокор», ТзОВ «Промінь», ТзОВ «Турбо», ТзОВ «Мішель», міжгосподарське підприємство «Нагірянське», фермерські господарства: «Барвінок», «Геркулес», «Прометей», «Ружа», ПАП «Вікторія-2000», філія ТзОВ «Шляхбуд-Реставрація», філія ЗАТ «Райз-Максимко», КП «Помічник», 10 торгових закладів, молодіжний туристичнийклуб «Перевал», футбольний клуб «Надія».

Господарство

У 1948 році в селі примусово створено колгосп. Діяли кінний і спиртовий заводи.

Населення
Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2011 2013 2014 2015 2016 2018
1321 1398 1143 1405 2370[6] 2122[7] 2116[1]

Народилися
  • Антоній (Пельвецький) (нар. 1897) — архієпископ Станіславський і Коломийський;
  • Олег Барна (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч, народний депутат України;
  • Степан Барна (нар. 1979) — український громадсько-політичний діяч, голова Тернопільської ОДА;
  • Роман Вархол (нар. 1957) — український поет, педагог, член НСПУ;
  • Тарас Ващук — український художник, працює та проживає в Бучачі[8];
  • Марія Войтович (нар. 1939) — український педагог, заслужений працівник освіти України;
  • Василь Дерій (нар. 1959) — український економіст, поет;
  • Ігор Зозуля (нар. 1948) — український правник, громадський діяч;
  • Володимир Косарчин — український математик;
  • Володимир Прокопик — український композитор, аранжувальник, колишній керівник ВІА «Смерічка»;
  • Ярослав Прокопик — художник-кераміст, член НСХУ;
  • Марія Процев'ят (нар. 1936) — українська співачка, диригент, педагог, громадська діячка, нагороджена англійським орденом «Хрест 2-го ступеня за заслуги у відродженні української культури та української національної пісні» (1991);
  • Юрій Стець (нар. 1979) — український медіа-менеджер, міністр інформаційної політики України;
  • Уляна Шкром'юк (нар. 1952) — український майстер, керамік, член НСХУ. Лауреат премії ім. Катерини Білокур
  • Роман Якель (нар. 1971) — український публіцист, журналіст
  • Сабіна Туркевич (1912—1983) — українська господарниця, громадська діячка.

Проживають
  • Володимир Добрянський (нар. 1966) — український науковець, археолог, історик, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топоніміки.[9]

Перебували

Примітки
  1. Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР. — Київ : Наукова думка, 1996.
  4. Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  5. Свистун, А. Під покровом Богоматері // Голос народу. — 2011. — № 43 (21 жовтня). — С. 4. — (Вісті духовні).
  6. Бульдяк Г., Уніят В. Нагірянка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 589. — ISBN 966-528-199-2.
  7. Уніят В., Федечко М. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 444–445. — ISBN 978-966-457-246-7.
  8. Ващук Тарас Васильович
  9. Погорецький, В. Безробітний археолог // Вільне життя плюс. — 2012. — № 67 (31 серпня). — С. 5. — (Ізгої на рідній землі?).

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.