Фелісьєн Кабуга

Фелісьє́н Кабу́га (руанд. і фр. Félicien Kabuga) руандійський бізнесмен, якого підозрюють в участі та фінансуванні геноциду в Руанді 1994 року, в основному проти представників етнічної меншини країни — народності тутсі[4]. США за голову Фелісьєна Кабуги призначили 5 мільйонів доларів винагороди[5].

Фелісьєн Кабуга
руанд. і фр. Félicien Kabuga
Народився 1 березня 1933(1933-03-01)[1] (88 років)
Провінція Б'юмбаd, Руанда-Урунді
Громадянство  Руанда
Національність Хуту
Місце проживання Аньєр-сюр-Сен,  Франція
Діяльність бізнесмен
Відомий завдяки геноциду у Руанді
Посада директор
Партія Національний республіканський рух за демократію і розвитокd[2][3]
У шлюбі з Жозефіна Муказітоні (руанд. і фр. Josephine Mukazitoni)
Діти (2) 2 дочки
заарештований 16 травня 2020 року

Життєпис

Кабуга народився в Кібунго, в комуні Гітарама, префектура Мабуї, нинішня Руанда. Фелісьєн накопичив своє багатство, володіючи, серед інших бізнес-підприємств, чайними плантаціями на півночі Руанди[6]. Будучи мультимільйонером[7], він був тісно пов'язаний з партією «Національний республіканський рух за демократію та розвиток» (англ. National Republican Movement for Democracy and Development, MRND) Жувеналя Габ'ярімана та Аказу, неофіційною групою екстремістів хуту з північної Руанди, котрі сильно сприяли геноциду в Руанді[6].

Кабуга ймовірно також брав активну участь у заснуванні та фінансуванні «Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів» (фр. Radio télévision libre des Mille Collines, RTLM), а також журналу Kangura[6][8]. 1993 року на зустрічі зі збору коштів для RTLM, організованій MRND, Фелісьєн Кабуга нібито публічно визначив мету RTLM як захист влади хуту[9]. Під час так званого «судового розслідування в рамках ЗМІ» Міжнародного трибуналу щодо Руанди колишній ведучий RTLM Жорж Руггіу назвав Фелісьєна Кабугу «генеральним директором» станції, виконуючим такі обов'язки, як «головуючий в RTLM» та «представляючий RTLM»[10].

За період від січня 1993 року по березень 1994 року на територію Руанди було ввезено 500 тисяч мачете, статистично — по одному мачете на кожних трьох дорослих хуту в країні. Фелісьєн Кабуга названий одним з головних імпортерів цих мачете[6][11].

Фелісьєн Кабуга одружений з Жозефіною Муказітоні (англ. Josephine Mukazitoni). Дві їхні дочки одружені з двома синами Жувеналя Габ'ярімана[12][13].

Обвинувальний акт Міжнародного трибуналу щодо Руанди

29 серпня 1998 року Карла Дель Понте, прокурор Міжнародного кримінального трибуналу ООН по Руанді, висунула звинувачення Фелісьєну Кабузі. У зміненому обвинувальному акті від 1 жовтня 2004 року прокурор Хасан Бубакар Джаллоу звинуватив Кабугу в:

  • змові з метою вчинення геноциду;
  • геноциді;
  • співучасті у геноциді;
  • прямому і публічному підбурюванні до вчинення геноциду;
  • вбивстві як злочинові проти людства[12].

Життя втікача

У червні 1994 року, коли Руанду завоював РПФ, Фелісьєн Кабуга покинув країну. Він спершу намагався в'їхати до Швейцарії, але йому наказали покинути її. Фелісьєн Кабуга поїхав до Кіншаси в Демократичній Республіці Конго, а згодом, як вважалося, проживав в Найробі, столиці Кенії.

У вересні 1995 року, ще перед висуненням будь-яких звинувачень проти нього і до того, як він був названий підозрюваним у плануванні геноциду, Кабуга зареєстрував і керував фірмою під назвою «Nshikabem Agency» в Найробі, яка діяла у районі Кілімані, розташованому уздовж дороги Nairobi's Lenana Road[14][15].

Тогочасний сенатор США Барак Обама у своєму виступі, який відбувся 28 серпня 2006 року під час візиту Обами до Кенії, звинуватив Кенію в тому, що вона «дозволила йому [Кабузі] отримати безпечний притулок»[16]. Кенійський уряд спростував ці звинувачення і охарактеризував звинувачення Обами щодо Кабуги як «образа для людей цієї країни»[17].

Відповідно до звітів блогера з Норвегії, який називав себе «African Press International» (API) у червні 2008 року Фелісьєн Кабуга переховувався в Осло[18][19].

14 червня 2008 року мережа новин KTN у Кенії повідомила, що поліція Кенії напередодні заарештувала Кабугу та утримує його в поліцейському відділенні Гігірі в Найробі. Пізніше підозрюваного було визнано не Кабугою, як вважалося раніше, а викладачем місцевого університету і звільнено. Раніше підозрювали, що Кабуга проживав у Кенії[20], і вважалося, що він керує бізнесом і користується захистом або від кенійського уряду, або від деяких впливових діячів у країні[20].

Арешт

16 травня 2020 року, після 26 років переховування від правосуддя, Фелісьєн Кабуга у віці 84 роки був схоплений в Аньєр-сюр-Сен, поблизу Парижа, Франція. Французька поліція заарештувала Фелісьєна Кабугу в результаті спільного розслідування з прокуратурою Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів (англ. International Residual Mechanism for Criminal Tribunals, IRMCT). Французька влада висловила бажання побачити його підданим суду за злочини проти людства, вчинені проти руандійського народу[21].

Див. також

  • Список втікачів від правосуддя, які зникли

Примітки

  1. Servenay D. Enquête sur le financement du génocide au Rwanda : Félicien Kabuga, le grand argentier des massacres // Le MondeParis: Societe Editrice Du Monde, 2020. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  2. Ba M., Gras R. Rwanda: Félicien Kabuga arrested in France after 26 years on the run // The Africa Report — 2020. — ISSN 1950-4810; 2606-3840
  3. 1 jour, 1 combat. 16 mai 2020 : Fin de cavale pour Félicien Kabuga, génocidaire présumé des TutsiLICRA, 2020.
  4. Top 10 Most Wanted Criminals in the World 2018. Improb (амер.). 18 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2019. (укр. «Топ-10 найбільш розшукуваних злочинців світу 2018 року»)
  5. У Франції затримали підозрюваного у геноциді в Руанді, Deutsche Welle, 16.05.2020
  6. YouTube. www.youtube.com (англ.). Процитовано 25 червня 2018.
  7. How the mighty are falling, The Economist, 5 July 2007. Accessed online 17 July 2007.
  8. Felicien Kabuga - TRIAL International. TRIAL International (амер.). Процитовано 25 червня 2018.
  9. ICTR Case No. 99-52-T; The Prosecutor against Jean-Bosco Barayagwiza, Amended Indictment, pg. 19, 6.4; Tribunal Pénal International pour le Rwanda; International Criminal Tribunal for Rwanda PDF 5-мачете12-2003
  10. ICTR-99-52-T Prosecution Exhibit P 91B; "A DOCUMENT TITLED RTLM ORGANIZATIONAL STRUCTURE RUGGIUS REPRESENTATION.PDF"
  11. Meredith, Martin (2006). The State of Africa, p. 501. Simon & Schuster UK Ltd., London. ISBN 978-0-7432-3222-7.
  12. Amended Indictment Case No. ICTR-98-44B-I; The Prosecutor against Félicien Kabuga, 1 October 2004: PDF 17 March 2011 - Amended Indictment
  13. US Goes To Social Media Hunting For Hardcore Genocide Fugitives chronicles.rw, retrieved 12 August 2019
  14. International Criminal Tribunal For Rwanda: Delayed Justice. International Crisis Group (англ.). 7 червня 2001. с. 16n31.
  15. YouTube. www.youtube.com (англ.). Процитовано 25 червня 2018.
  16. Mathenge, Oliver (3 листопада 2008). Tough speech that kicked off diplomatic feud. The Daily Nation.
  17. RESPONSE TO AMERICAN SENATOR BARACK OBAMA'S POORLY INFORMED COMMENTS ABOUT TERRORISM, WANTED GENOCIDE CRIMINALS AND GOVERNANCE IN KENYA Архівовано 26 лютого 2009 у Wayback Machine. Kenyan Office of Public Communications, 31 August 2006
  18. Rwandan war criminal reportedly in Oslo. Aftenposten. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 3 червня 2008.
  19. - Etterlyst krigsforbryter oppholder seg i Norge. Aftenposten (норв.). 1 червня 2008.
  20. Nyawo, James (4 серпня 2011). Risking Irrelevance: The Threat of Impunity to the African Union. JURIST. Процитовано 15 червня 2018.
  21. IRMCT Press release.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.