Фердинанд Тьонніс
Фердинанд Тьонніс (нім. Ferdinand Tönnies, 26 липня 1885 — 9 квітня 1936) — німецький соціолог та філософ. Передусім Тьоніс відомий запровадженням поділу соціальних груп на два типи — спільнота (нім.гемайндшафт) та суспільство (нім.гезельшафт). Він був одним із засновників Німецького соціологічного товариства і очолював його до 1933 року, коли його змістили нацисти.
| Фердинанд Тьонніс | |
|---|---|
| нім. Ferdinand Tönnies | |
 | |
| Народився |
26 липня 1855[1][2][…] Ольденсворт[3] |
| Помер |
9 квітня 1936[1][2][…] (80 років) Кіль, Німеччина[3] |
| Поховання | Parkfriedhof Eichhofd |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | соціолог, економіст, філософ, викладач університету, автор |
| Alma mater | Боннський університет, Єнський університет, Гумбольдтський університет Берліна і Лейпцизький університет |
| Галузь | соціологія |
| Заклад | Кільський університет |
| Посада | таємний радник |
| Вчителі | Вільгельм Вундт, Ернст Енгель, Адольф Вагнер, Richard Boeckhd і Теодор Сторм |
| Відомі учні | Еріх Ротгакер |
| У шлюбі з | Marie Tönniesd |
 Фердинанд Тьонніс у Вікісховищі | |
Тьонніс народився в Олденсворті, Північна Фризія, на території герцогства Шлезвіг, яке належало тоді Данії. Батьками його були заможні бюргери. Він навчався в Єнському, Боннському, Лейпцизькому, Берлінському та Тюбінгенському університетах, 1877 року захистив у Тюбінгені дисертацію, темою якої була оаза Сива[4]. Через чотири роки він почав викладати в Кільському університеті. Оскільки він симпатизував страйку гамбурзьких докерів 1886 року[5], прусський уряд вважав його соціал-демократом, а тому Тьонніс отримав професорську посаду лише 1913 року. Професором він був лише три роки, але повернувся в Кільський університет як професор-емерит 1921 року і викладав там до 1933 року, коли його звільнили через критику нацизму.
У доробку Тьонніса понад 900 праць з соціології та філософії[6]. У соціології він запровадив 1887 року поділ соціальних груп на два типи, в філософії йому належить термін волюнтаризм. Тьонніс вивчав зміни в суспільстві: громадській думці[7], звичаях, технології, злочинності та самогубствах[8]. Він також цікавився методологією і запропонував власну методику асоціацій в статистичному аналізі[9].
Виноски
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118623095 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- De Jove Ammone questionum specimen, Phil. Diss., Tübingen 1877
- Ferdinand Tönnies: Hafenarbeiter und Seeleute in Hamburg vor dem Strike 1896/97, in: Archiv für soziale Gesetzgebung und Statistik, 1897, vol. 10/2, p. 173—238
- See Louis Wirth, The Sociology of Ferdinand Tonnies, in American Journal of Sociology Vol. 32, No. 3 (Nov., 1926), pp. 412—422.
- Kritik der öffentlichen Meinung, [1922], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 14, ed. Alexander Deichsel/Rolf Fechner/Rainer Waßner, de Gruyter, Berlin/New York 2002
- Cf. Der Selbstmord von Maennern in Preussen, [Mens en Maatschappij, 1933], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 22, ed. Lars Clausen, de Gruyter, Berlin/New York 1998, p. 357—380.
- Lars Clausen: Ferdinand Tönnies (1855—1936), in: Christiana Albertina, No. 63, Kiel 2006, p. 663-69
Джерела та література
- Тьонніс, Фердинанд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 651. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.