Вільгельм Вундт

Вільгельм Вундт (нім. Wilhelm Maximilian Wundt; 16 серпня 1832, Некарау, тепер у складі Мангейма — 31 серпня 1920, Лейпциг) — німецький філософ, психолог.

Вільгельм Вундт
нім. Wilhelm Wundt
Ім'я при народженні нім. Wilhelm Maximilian Wundt
Народився 16 серпня 1832(1832-08-16)[1][2][…]
Некарауd, Мангайм, Велике герцогство Баден, Німецький союз[3]
Помер 31 серпня 1920(1920-08-31)[4][1][…] (88 років)
Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[3]
Поховання Südfriedhof Leipzigd
Країна  Німеччина
Діяльність філософ, викладач університету, психолог, фізіолог, автор, письменник
Alma mater Тюбінгенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Гумбольдтський університет Берліна
Галузь фізіологія, volkerpsychologied і експериментальна психологія
Заклад Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Цюрихський університет і Лейпцизький університет
Ступінь докторський ступінь (1856)
Вчителі Йоганн Петер Мюллер і Karl Ewald Hassed[5]
Відомі учні Vitaly Serebrenikovd, Фердинанд Тенніс[6], Бехтерєв Володимир Михайлович, Франц Боас, Еміль Дюркгайм, Едмунд Гуссерль, Ludwig Langed, Karl Julius Lohnertd, Броніслав Малиновський, Джордж Герберт Мід, Constantin Rădulescu-Motrud, Едвард Сепір, Вільям Айзек Томас, Ернст Мейман[7], Władysław Witwickid і Richard Arwed Pfeiferd[5]
Членство Петербурзька академія наук, Саксонська академія наукd, Російська академія наук, Прусська академія наук, Баварська академія наук, Національна академія наук США і Туринська академія наук[3]
У шлюбі з Sophie Wundtd
Діти Max Wundtd і Eleonore Wundtd
Родичі Friedrich Peter Wundtd
Нагороди

honorary citizen of Leipzigd (16 серпня 1902)

 Вільгельм Вундт у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1832 році. Професор філософії в Лейпцизькому університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію експериментальної психології (1879)[8]. Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів, визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи тощо.

У тлумаченні співвідношення душі та тіла, психічного і фізичного виходив із первинності першого чинника. На думку Вундта, душа або дух є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку розглядав як теорію форм синтезуючого мислення, на яку має спиратися методологія усіх наук. Згідно з Вундтом, етика — це апріорне знання абсолютних цінностей.

Хоча опис звичаїв різних груп людей з точки зору психології утворює необхідне підґрунтя формування моральних норм, головним чином у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цінностей.

Основні твори
  • 1876. Вплив філософії на емпіричні науки
  • 1880. — 1883. Логіка
  • 1886. Етика
  • 1889. Система філософії

Цікаві факти

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. Вундт Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Meischner-Metge A. (unspecified title) // (untranslated) — Франкфурт-на-Майні: Peter Lang, 2003. — С. 156–166.
  7. https://www.e-torredebabel.com/Psicologia/Contemporanea/Wundt-II-4.htm
  8. Wilhelm Maximilian Wundt // Stanford Encyclopedia of Philosophy
  9. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.