Ференц Вейнгард

Виступав у клубі «Сомбатгей» що в першій половині 20-х років грав у західній угорській лізі. Угорська першість була поділена регіональні ліги. Найсильнішим був чемпіонат Будапешту і його околиць, де виступали провідні команди країни і найкращі гравці. Переможці ж регіональних ліг, по завершенні регулярного сезону, за олімпійською системою визначали найкращого, а вже переможець цього турніру міг зіграти з переможцем Будапешту за звання чемпіона всієї Угорщини.

«Сомбатгей» з Хольцбауером у складі двічі ставала переможцем фінального плей-офф. В 1923 році команда обіграла «Діошдьйор-Вашдярі» (3:1), «Дебрецен» (2:1) і «Кечкеметі» (7:0). У національному фіналі «Шабарія» поступилась лідеру тогочасного угорського футболу – МТК – 0:2[1]. У 1924 році клуб переміг «Вац» (6:0) і «Діошдьйор-Вашдярі» (1:0). Зустріч у фіналі з тим-таки МТК принесла нічию 1:1 і поразку 0:3 у переграванні[2].

З введенням професіоналізму в 1926 році «Сомбатгей» потрапив до 1 угорського дивізіону, тоді ж команда змінила назву на «Шабарія». В сезонах 1926-27 і 1927-28 клуб посідав четверте місце – найвище в своїй історії.

19 липня 1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в грі проти збірної Польщі (2:0). Всього зіграв за національну команду 10 матчів у період з 1925 по 1929 рік. Брав участь в матчах першого розіграшу Кубка Центральної Європи, турніру, що традиційно проводився між збірними Італії, Австрії, Швейцарії, Чехословаччини, Угорщини.

Характеризується, як високий, з гарною статурою воротар, що мав хорошу реакцію і стрибучість. Грав дуже сміливо і вважався майстром відбиття пенальті[3].