Ференц Платтко

Народився 2 грудня 1898 року в місті Будапешт. Вихованець футбольних команд БТК і «Глобус» (обидві — Будапешт).

У 1914 році дебютував за «Вашаш», але під час першої світової війни чемпіонат Угорщини не проводився. У першій повоєнній першості клуб повернувся до елітної ліги. У підсумку — шосте місце, а Ференц Платтко був визнаний найкращим футболістом країни 1917 року. У наступні два роки «Вашаш» завершував чемпіонат на четвертому місці.

Після війни багато угорських футболістів намагалися продовжити кар'єру в сусідній Австрії. Ференц Платтко вирішив спробувати свої сили в команді «Вінер АФ». За віденський клуб провів сім матчів у чемпіонаті Австрії, але так і не отримав дозволу на перехід від Угорського футбольного союзу і був змушений повернутися на батьківщину[1].

В сезоні 1920/21 перебував у складі клубу «Мідлсбро», але не отримав дозволу на працевлаштування в Англії. Декілька місяців виступав за празьку «Спарту», а в сезоні 1922/23 став чемпіоном Угорщини у складі МТК.

У рамках турне угорської команди по Іспанії були зіграні два матчі з «Барселоною». Своєю грою привернув увагу тренерів каталонського клубу, які саме шукали заміну Рікардо Саморі. Всього за сім сезонів у «Барселоні» провів 187 матчів (із врахуванням товариських поєдинків). У складі найсильнішої команди Каталонії тричі здобував кубок Іспанії та титул чемпіона в першому розіграші національної першості.

Протягом 1930—1931 років виступав за клуб «Рекреатіво». 1933 року повертався на футбольне поле, захищав ворота французького «Мюлуза», команду якого на той час тренував.

Розпочав тренерську кар'єру 1932 року, очоливши тренерський штаб швейцарського «Базеля». Протягом 1932—1934 років працював у Франції, де тренував команди клубів «Мюлуз» та «Рубе».

1934 року вперше очолив тренерський штаб «Барселони», в якій провів значну частину ігрової кар'єри. Як тренер каталонців особливих успіхів не досяг (шосте місце в чемпіонаті) і вже за рік був звільнений. Протягом наступних чотирьох років встиг попрацювати з цілою низкою європейських команд, після чого 1939 року перебрався до Південної Америки.

На американському континенті протягом 1940-х тренував аргентинський «Бока Хуніорс», чилійські «Коло-Коло», «Депортес Магальянес» та «Сантьяго Вондерерс», протягом 1941—1945 років був очільником національної збірної Чилі, яка, зокрема, здобула бронзові нагороди на кубку Америки 1945 року.

У 1955—1956 роках повертався не тренерський місток «Барселони», цього разу привів команду до срібних нагород першості.

Останнім місцем тренерської роботи був чилійський «Сан-Луїс де Кільота», команду якого Франц Платтко очолював як головний тренер 1965 року.

Помер 3 вересня 1983 року на 85-му році життя у місті Сантьяго.

• Чемпіон Іспанії (1): 1929
• Володар кубка Іспанії (3): 1925, 1926, 1928
• Чемпіон Угорщини (1): 1923

Статистика виступів за «Барселону»:

Сезон	Команда	Чемпіонат Іспанії			Кубок Іспанії		Чемпіонат Каталонії
		Л	І	ПГ	І	ПГ	І	ПГ
1924/25	«Барселона»	—	—	—	8	10	14	9
1925/26	«Барселона»	—	—	—	8	5	13	13
1926/27	«Барселона»	—	—	—	6	7	3	1
1927/28	«Барселона»	—	—	—	7	8	5	5
1928/29	«Барселона»	Д-1	9	4	2	3	—	—
1929/30	«Барселона»	Д-1	8	12	—	—	10	6
Усього			17	16	31	33	45	34

Статистика виступів за збірну Угорщини:

№	Дата	Місце проведення	Господарі	Рахунок	Гості
1	15.07.1917	Відень	Австрія	1 : 4	Угорщина
2	07.10.1917	Будапешт	Угорщина	2 : 1	Австрія
3	04.11.1917	Відень	Австрія	1 : 2	Угорщина
4	05.06.1921	Будапешт	Угорщина	3 : 0	Німеччина
5	04.03.1923	Генуя	Італія	0 : 0	Угорщина
6	11.03.1923	Лозанна	Швейцарія	1 : 6	Угорщина

• Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007. — 752 с.: ил. — ISBN 978-5-699-22359-6
• Barca.ru
• Профіль на сайті Eu-Football.info (англ.)