Филимон (Курчаба)

Филимон Курчаба народився у багатодітній селянській родині. Початкову освіту здобув у сільській школі, завершивши 6 класів. Упродовж 1926–1931 навчався у Малій семінарії отців редемптористів у Львові. У 1931 вступив у монастир ЧНІ. Новіціят пройшов у Голоско.

У 1932–1937 навчався у Бельґії в університетах Лювена (1932—1936) та Воплято (1936—1937). У той же час — 28 серпня 1935 склав вічні обіти.

25 липня 1937 владика Миколай (Чарнецький) у Лювені (Бельгія) висвятив Филимона Курчабу на священика.

У 1937 о. Филимон повернувся до Львова та став викладати історію та польську мову у Малій семінарії отців редемптористів. У вересні 1939, коли Львів зайняли радянські війська о. Филимон разом з іншими священиками був змушений покинути монастир.

Упродовж 1939–1941 душпастирює у с. Тяглів Сокальського р-ну Львівської області.

У 1942–1946 обіймає посаду економа у відновленому ювенаті. Вже у 1948 монастир в Голоско ліквідовують, а о. Филимона разом з іншими редемптористами відвозять до монастиря оо. Студитів в с. Унів.

З 1950 по 1958 Филимон Курчаба проживає рідному селі — Великосілки. Протягом цього періоду ієромонах духовно опікується сестрами зі згромаджень св. Йосафата в Буську та св. Йосифа у Львові, а також контактує з іншими монахами-редемптористами.

Упродовж 1958—1973 працює на державній роботі у Львівській міській санепідемстанції.

23 лютого 1985 митрополит Володимир (Стернюк) хіротонізував о. Филимона на єпископа-помічника Львівської архієпархії.

У травні 1989 владика Филимон разом іншими єпископами, а також священиками та вірними, брав участь у заходах у Москві за легалізацію УГКЦ.[1]

Похований на 35 полі Личаківського цвинтаря.