Фисун Артем Миколайович

Народився 15 червня 1983 року в селі Крупин на Вінниччині. Середню освіту здобув у Пісочинському навчально-виховному комплексі. У 1998 році вступив до технікуму Національної фармацевтичної академії України, який закінчив у 2002 р., здобувши освіту за спеціальністю «Аналітичний контроль якості хімічних сполук та препаратів». Вищу освіту здобув у Національному фармацевтичному університеті України (2009), де здобув спеціальність «Маркетинг». У 2017 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство»

Із 2010 по 2015 рік — депутат Пісочинської селищної ради шостого скликання (округу № 22).

Із 2015 року і донині^[коли?] депутат Харківської районної ради.

Одружений, має доньку.

Із 2009 року член громадської організації «Громадянське об'єднання — „Альтернатива“».

У 2014 році організовував збір коштів на потреби Збройних Сил України, які неодноразово відвозив на передову в зону АТО[2]. На сайті[3] розміщує фото та відео звіти допомоги про передані речі. Допомогу добровольцям та військовослужбовцям ЗСУ доставляв під Дебальцеве, Піски, Щастя, Авдіївку, Торецьк, Марїнку, Волноваху, Світлодарськ, Попасну.

У 2015 р. під Горлівкою попав під обстріл з боку російських окупаційних військ, під час якого було пошкоджено волонтерську автівку[4][5][6]. Під час однієї з поїздок у прифронтову зону із колегами волонтерами привезли ракету, яку встановили у Харкові на майдані Свободи в якості постаменту, для того, щоб люди могли ознайомитись, якою зброєю стріляють по українських містах російські окупанти[7].

Активно співпрацює із волонтерськими організаціями Допоможи армії! (Help Army)[8], Армія SOS[9], Схід і Захід разом![10], волонтерською мережею «Вільні Люди»[11], волонтерською організацією «Доброчинець»[12], групою «Маскування для АТО»[13].

У 2016 році виграв судову справу проти голови райради[14].

За час своєї волонтерської діяльності отримував неодноразові подяки від представників Збройних сил України[15][12] та добровільних військових формувань[16]. Був нагороджений відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в АТО»[17].

До 2019 року був членом політичної партії «Самопоміч».

Продовжує підтримувати ветеранський рух, сприяє психологічній адаптації ветеранів АТО та їх міжнародним контактам, щоб європейські волонтери за кордоном розуміли, що відбувається з ветеранами під час перебування на війні та після повернення до цивільного життя і були мотивовані далі допомагати ветеранам російсько-української війни[18].