Армія SOS

Організація була заснована в березні 2014 року. Біля її витоків стояли четверо людей різних професій, які були активістами Євромайдану: Юрій Касьянов, Олексій Савченко, Ярослав Тропінов та Олександр Фощан[4][8][9][10]. З початком війни вони стали допомагати першому батальйону Національної гвардії, потім поширили діяльність на її другий батальйон та батальйони «Донбас» і «Миротворець», а зрештою стали опікуватись усіма військовими формуваннями, що перебувають на передовій[8][11][12].

На початку «Армія SOS» базувалася в приміщенні компанії Dragon Capital[13] (Київ), де працюють деякі з її активістів. У липні 2014 було відкрито окремі пункти прийому допомоги в Києві[14] та Дніпропетровську[15], а пізніше почав роботу пункт в Одесі[16][17]. Активісти діаспори створили кілька осередків організації за кордоном, зокрема в Канаді, США, Великій Британії, Іспанії та Німеччині[18][7][19]. У вересні 2014 «Армія SOS» офіційно зареєструвалася як благодійний фонд[20][21]. Станом на липень 2014 в об'єднанні було близько 10 учасників (у тому числі четверо засновників-координаторів)[4], на вересень — 20-30[8], а на кінець 2014 — середину 2015 — вже близько 50[7][19][5].

Станом на початок травня 2014 було зібрано понад мільйон гривень[22], на початок червня — 2,5 млн[9], на липень — понад 5 млн[4], на серпень 2014 — понад 10 млн[23], на липень 2015 — 20 млн[5], на липень 2016 — 22,5 млн, на липень 2017 — 24,9 млн. Крім того, організація отримує чимало негрошової допомоги[24][25].

Фінансова звітність щодо роботи «Армія SOS» є публічною[24].

• Виготовлення безпілотних літальних апаратів та розвідка за їх допомогою. У червні — липні 2014 «Армія SOS» почала закупку мультикоптерів, у серпні — будівництво власних апаратів[26][27][28], а в жовтні — формування польотних груп (команд зі штурмана та пілота)[26]. Спочатку активісти будували і коптери, і літаки, а згодом — лише літаки. Вони розробили кілька нових їх моделей[29][5]. За словами волонтерів, вони будують кілька безпілотників на місяць і станом на липень 2015 виготовили близько 50 апаратів різних видів, а станом на березень 2016 — понад 100[30][2]. Більше 40 з них станом на травень 2016 було передано військовим[29]; крім того, «Армія SOS» надає безпілотники іншим волонтерським групам (зокрема Центру підтримки аеророзвідки при Києво-Могилянській академії[31]) та виконує для армії аеророзвідку власними силами. Вона має 4 польотні групи і веде постійне чергування на фронті[5][26][32]. За словами членів організації, під час боїв за Дебальцеве вони надавали артилерії до 60-70 цілей у день; на основі їхніх розвідданих здійснювався штурм Логвинового 12 лютого 2015[26][33]. Допомагали вони й при обороні Донецького аеропорту[34]. Крім того, активісти повідомляють про допомогу армії та Нацгвардії в ремонті та виготовленні апаратів[2].

• Закупівля та програмування планшетів для артилеристів. На планшети встановлюють карти місцевості та розроблені волонтерами програми, що виконують артилерійські розрахунки та полегшують зв'язок (загалом цей програмно-апаратний комплекс пришвидшує роботу в кілька разів). Організація приймає на програмування планшети від інших волонтерських груп і навчає військових роботі з ними[5][35][7][29]. Вона почала постачати планшети на фронт у липні 2014[36] і станом на січень 2016 передала більше 2000 одиниць[32], а на березень 2017 — 8000[37][38].

• Інше технічне та речове забезпечення військових: засоби захисту, зв'язку та розвідки, форма та взуття, продукти, ліки, намети, генератори, автотранспорт та його ремонт тощо[23][32][39][40][8][41]. Вже за перші 3 місяці роботи — станом на 5 червня 2014 — організація закупила, серед іншого, 450 бронежилетів, 150 радіостанцій, 200 тактичних ліхтарів та 400 балістичних масок[9]. Через місяць — 9 липня — волонтери звітували вже про 650 бронежилетів, більше 450 радіостанцій, 600 тактичних ліхтарів, 250 шоломів, 800 жилетів та комплектів форми, 3 тепловізори, 60 приладів нічного бачення[42] та багато іншого, в тому числі електрогенератори, біноклі, спальні мішки тощо[42]. «Армія SOS» забезпечує військових глушниками для різноманітної зброї та радіорозвідувальним обладнанням, у чому значно допомагає канадський відділ організації[5][43][44]. В 2015 році військовим було поставлено понад 100 сканерів ефіру[13]. Станом на січень 2016 було закуплено, обладнано й доправлено на фронт близько 100 транспортних засобів[32], серед яких, за словами активістів, є мотоцикли, мікроавтобуси, пікапи, джипи та вантажівки[45]. Крім того, організація доправляє солдатам дитячі листи та малюнки[46] і співпрацює з музикантами «радіо Рокс», які регулярно дають концерти на передовій[47][48][49][50]. Волонтери дніпровського відділу виготовляють сухі комплекти борщу[51]. У червні 2014 «Армія SOS» організувала буріння водяної свердловини на горі Карачун, стратегічній висоті поблизу Слов'янська[52][53].

• Допомога волонтерській групі «Діти героїв України», яка займається підтримкою сімей військових[54][55][56][57].

• Показ у різних містах України виставки предметів із зони АТО — фрагментів снарядів, документів бойовиків, фотографій із фронту тощо. Протягом 2015—2016 років предметно-документальна виставка «На лінії вогню» відбулася в Дніпропетровську[58][59], Києві (в обох містах неодноразово)[60][61], Рогатині[62] та Івано-Франківську[63].

«Армія SOS» допомагає різним військовим формуванням, що знаходяться в зоні активних бойових дій. За словами її волонтерів, їх допомогу отримували, зокрема, 1-й і 2-й батальйони Нацгвардії, батальйони «Айдар», «Артемівськ», «Донбас», «Київ-1», «Київ-2» та «Миротворець», 1-ша, 24-та, 25-та, 26-та, 80-та, 93-тя та 95-та бригади[11][23][41].

2014 року за участі представників «Армії SOS» та кількох інших волонтерських організацій була створена компанія UA.RPA під керівництвом адмірала Ігоря Кабаненка. Вона задумана як аналог американської DARPA і займається розробкою високотехнологічних товарів військового та подвійного призначення[64][65][66][67].

2015 року один із координаторів «Армії SOS» Юрій Касьянов, вийшовши з організації, заснував новий волонтерський проект, що займається безпілотниками, — «Матриця технологій»[68][69][70].

2015 року волонтер організації Марина Комарова (яка пізніше вийшла з «Армії SOS») була включена до комісії з присудження недержавного ордену «Народний Герой України»[71].

2018 року права користування на програмний комплекс «Кропива» (мовою військових — «програма МАПА на планшеті від Армія SOS»), який є результатом кількарічної праці багатьох фахівців, як цивільних так і військових, офіційно передано на військову службу. На честь Дня незалежності України 2018 року необмежені права на використання програми були безкоштовно передані Збройним Силам України.[72]

«Армія SOS» збирає пожертви через служби безготівкових переказів та приймає допомогу безпосередньо[14]. Крім того, проводиться збір продуктів та речей у супермаркетах[73][74][19][75] і діє благодійний аукціон із продажу різноманітних сувенірів[76][77]. Пункти прийому діють у Києві, Дніпрі[1] та закордонних осередках[18][7][19]. Відділ у США є найбільшим постачальником одягу та іграшок для родин солдатів, а відділ у Канаді доправляє чимало військових приладів[78][79]. Зокрема, на одному з благодійних вечорів, що проходив 28 лютого 2015 у Торонто, вдалося зібрати 52 тисячі доларів, що були спрямовані на 3 позашляховики, радіорозвідувальну техніку та тактичні окуляри[80][81][82]. Відділення в Іспанії (Мурсія) постачає автотранспорт, одяг (у тому числі пошитий власноруч), взуття, ліки, цитрусові тощо[83][84]. Звітність «Армії SOS» про пожертви та витрати доступна на її сайті[24][9][74].

• За оцінкою експертів, опитаних Асоціацією благодійників України, за підсумками роботи в 2014[85] та 2015[86] роках «Армія SOS» входить до числа благодійних і волонтерських організацій, які діють найбільш ефективно, публічно та прозоро.

Деякі волонтери «Армії SOS» відзначені орденами та медалями:

• Юрій Касьянов (залишив організацію в 2015 році) та Дмитро Ковальчук — орденом «За заслуги» III ступеня (указ президента України від 23 серпня 2014 року)[87];
• Аліна Михайлова, Олексій Савченко, Ярослав Тропінов та Олександр Фощан — медаллю «Захиснику Вітчизни» (указ президента України від 23 серпня 2014 року)[87];
• Антоніна Баюра та Дарія Морозова — орденом княгині Ольги III ступеня (указ президента України від 21 травня 2015 року)[88];
• Марина Комарова (залишила організацію в 2015 році) — нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України» (2 листопада 2015)[89], недержавним орденом «Народний Герой України» (19 вересня 2015)[90][91] та медаллю Української православної церкви Київського патріархату «За жертовність і любов до України» (9 лютого 2015)[92].
• Шість волонтерів групи 24 грудня 2016 року отримали від міністра оборони України Степана Полторака медалі «За сприяння Збройним Силам України»[93]. В листопаді 2016 цією медаллю був нагороджений і один із засновників канадського відділу «Армії SOS» Річард Гарейчук[94].
• Колектив «Армії SOS» 21 серпня 2021 року нагороджено недержавним орденом «Народний Герой України»[95].

Крім того, організація повідомляє про нагородження її, а також окремих її підрозділів та активістів грамотами та подяками військових формувань та окремих офіцерів, зокрема:

• Сайт організації (звіти)
• Сторінки підрозділів:

• Осередки, що вже не працюють:
  • Армия SOS Германия (архів),
  • Армия SOS Одесса (архів)

Відео

• Армія SOS: один день з життя активіста ініціативи. Радіо «Свобода». 22.05.2014. Архів оригіналу за 13.07.2016. Процитовано 02.08.2016.
• «Армія SOS» везe допомогу в село, яке обстрілюють з «Градів». Радіо «Свобода». 03.11.2014.
• Монологи війни, частина 1. Телеканал ТВі. 31.12.2014.
• Донецький аеропорт 15.01.15 р. Повітряна розвідка АРМІЯ SOS
• Ukraine: The volunteer war?. NATO. 28.01.2015.
• Сюжет про безпілотну розвідку «Армії SOS» у програмі Insider. ICTV, 01.10.2015.
• Техніка війни №20. Армія SOS. Бронеавто "Козак-І". Військове телебачення України. 06.02.2016.
• Волонтери "Армії-СОС" та військові влаштували змагання дронів. 5 канал. 31.05.2016. (Опис, архів)