Тіагу Сілва

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Жувентуде», в якій того року взяв участь у 28 матчах чемпіонату.

Зацікавив скаутів португальського «Порту» і 2004 року приєднався до цього клубу за 2,5 мільйони євро. Провівши 14 матчів за другу команду клубу з Порту, на початку 2005 року був відданий для отримання ігрової практики в оренду до московського «Динамо». Проте у московській команді так й не дебютував, оскільки під час медичного огляду в нього було діагностовано туберкульоз[1].

Після шестимісячного курсу лікування і ще пів року відновлення гравець, який збирався завершити кар'єру, отримав запрошення від свого колишнього тренера у «Жувентуде» Іво Вортманна приєднатися до його нової команди, «Флуміненсе». 14 січня 2006 року було оголошено про перехід Тіагу з «Порту» до цього бразильського клубу. За три роки у «Флуміненсе» став не лише ключовою фігурою в захисті команди, але й одним з найкращих оборонців чемпіонату Бразилії та трансферною ціллю провідних команд Європи.

Новим клубом гравця став італійський «Мілан», який сплатив за його перехід 10 мільйонів євро та уклав з ним чотирирічний контракт наприкінці 2008 року. Тіагу не міг бути відразу заявлений за міланську команду і перші пів року в Італії лише тренувався та брав участь у контрольних матчах.

Проте із початком сезону 2009/10 сформував ефективний дует у центрі захисту з досвідченим Алессандро Нестою і відразу почав демонструвати надзвичайно високий рівень надійності гри в обороні й отримувати захоплені коментарі від тренерів, партнерів по команді та преси. За результатами сезону провідне італійське спортивне видання La Gazzetta dello Sport назвало Тіагу третім у рейтингу найкращих центральних захисників Серії A[2].

Наступного сезону став одним з важливих авторів тріумфу «Мілана» в національному чемпіонаті. Його особистий внесок у здобуття «скудетто» був високо оцінений усіма — уболівальниками, спортивними ЗМІ та колегами-футболістами. Дві третини вболівальників «Мілана» проголосували саме за нього в опитуванні щодо «Гравця сезону» у клубі[3], La Gazzetta dello Sport визнала його Гравцем сезону в Серії A[4], він також став найкращим захисником сезону в італійському футболі за версіями італійської преси й гравців[5][6]. Наприкінці сезону бразилець уклав новий контракт з міланським клубом до червня 2016 року.

В сезоні 2011/12 був змушений пропустити декілька його відрізків через травми, які лише підкреслили його важливість для команди — з ним у складі «Мілан» здобував того сезону у середньому 2,37 очка за гру, а під час його відновлення від пошкоджень — лише 2,09 очки[7]. Попри пропущену частину сезону, а також програш «Мілана» у боротьбі за чемпіонство «Ювентусу», тогорічні виступи Тіагу були також високо оцінені, зокрема включенням до символічної збірної сезону Серії A, в якій він склав пару центральних захисників з лідером захисту туринського клубу Андреа Барцальї[8].

Захисник, що з року в рік демонстрував стабільно високий рівень гри в одній з найсильніших футбольних ліг світу, викликав інтерес з боку найбагатших клубів. Найбільш предметну зацікавленість у послугах Сілви мав французький грант «Парі Сен-Жермен», чий спортивний директор бразилець Леонардо особливо наполягав на підписанні свого земляка, з яким він встиг попрацювати протягом його першого сезону в «Мілані», очолюючи тренерський штаб італійської команди. Перша інформація про можливий перехід Сілви з «Мілана» до «ПСЖ» з'явилася у середині червня 2012 року і протягом наступного місяця то підтверджувалася, то спростовувалися представниками обох клубів, доки 14 липня про трансфер не було оголошено офіційно. За неофіційними даними перехід Сілви до паризького клубу обійшовся останньому у 42 мільйони євро, що зробило бразильця найдорожчим захисником в історії футбольних трансферів.

Враховуючи статус новачка як «найсильнішого захисника світового футболу» (за визначенням менеджменту «ПСЖ»), його місце у стартовому складі парижан не піддавалося сумніву. Проте дебют у французькій команді був відтермінований травмою, яку гравець отримав ще до трансферу і яку продовжував заліковувати на початку свого першого сезону в ній. Врешті-решт дебютував за «Парі Сен-Жермен» 18 вересня 2012 року у грі групового етапу Ліги чемпіонів проти київського «Динамо» (перемога 4:1), в якій не лише успішно виконав оборонні функції, але й став автором другого голу у ворота киян.

Загалом від самого початку виступів у Франції почав виправдовувати видані при його переході аванси, регулярно отримуючи індивідуальні нагороди як найкращий гравець або найкращий захисник у різноманітних опитуваннях і рейтингах. Починаючи зі свого першого сезону у «ПСЖ», незмінно включається до символічної збірної сезону, що обирається Національним союзом професійних футболістів Франції. Після сезону 2016/17 став, разом з партнером по команді, італійським півзахисником Марко Верратті, першим, кого було включено до цієї символічної збірної уп'яте, до того ж поспіль. За результатами сезону 2017/18 пара гравців «ПСЖ» оновила своє досягнення, обравшись до цієї команди найкращих гравців Ліги 1 ушосте поспіль.