Фомін Микола Максимович

Життєпис

Народився 1937 року в Новоекономічному, нині Покровського району Донецької області. За національністю росіянин[1].

Має вищу освіту. Був членом КПРС, але після Чорнобильської катастрофи був виключений з неї[1].

Почав трудову біографію в Полтавських енергомережах і на Запорізькій ГРЕС.[2] На Чорнобильській АЕС почав працювати 1972 року. Незадовго до аварії на ЧАЕС потрапив у автокатастрофу, в якій отримав перелом хребта.

Фомін як головний інженер затвердив експеримент із «визначення характеристик генератора під час вибігу ротора турбіни», в ході якого й сталась аварія на станції. Безпосередніми розробниками експерименту були заступник головного інженера з експлуатації Анатолій Дятлов і представник «Донтехенерго» Геннадій Метленко.[2]

Про аварію на ЧАЕС Фомін дізнався лише о четвертій годині ранку 26 квітня 1986-го, коли в реакторному приміщенні вже почалася пожежа, і взяв участь в ліквідації наслідків аварії.

Фомін було заарештовано одночасно з директором станції Брюхановим, а судові засідання по їх справі тривали близько року. Спочатку суд повинен був відбутися 24 березня 1987-го, але його відклали через спроби самогубства Фоміна. Він розбив окуляри і осколком скла порізав собі вени. За вироком суду головний інженер і директор станції отримали 10 років ув'язнення.

Через рік, 1988 року Миколу Фоміна перевели в Рибінську психоневрологічну лікарню для в'язнів. Його було визнано неосудним і достроково звільнено. 26 жовтня 1990 року Фоміна перевели у звичайну психіатричну лікарню.[2]

Після одужання Фомін працював на Калінінській АЕС (Удомля Тверської області, РФ). У середині 2000-х вийшов на пенсію. Живе з дружиною, дітьми й онуками в Удомлі.[2]

Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986-88). У серіалі Чорнобиль його зобразив актор Едріан Роулінс.

Примітки

  1. Трянова Г.И. Последний распад  : документальный рассказ. — Ужгород : Карпати, 2006. — С. 205. — ISBN 966-671-089-7. (рос.)
  2. Мошкін, Михайло (26/04/2011). Попали в историю по приговору. Московские новости. Процитовано 7 червня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.