Формула-1 — Гран-прі Бразилії 1981
Гран-прі Бразилії 1981 року (порт. X Grande Prêmio do Brasil) — другий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 29 березня на автодромі Жакарепаґуа. Через дощ гонка затягнулася й була зупинена через двогодинний ліміт. Із запланованих 63 кіл дистанції гонщики проїхали 62, подолавши 316.953 м дистанції.
X Grande Prêmio do Brasil | ||
2-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №344 | ||
← 1.США-Захід • 3.Аргентина → | ||
Дата | 29 березня 1981 року | |
Місце | Ріо-де-Жанейро | |
Траса | Жакарепаґуа | |
Довжина кола | 5.031 км | |
Дистанція | 311.922 км (62 кола) | |
Погода | Дощ[1] | |
Поул | ||
1:35.079 | Нельсон Піке | Бребгем-Форд |
Найшвидше коло | ||
1:54.302 (26 коло) |
Марк Зурер | Енсайн-Форд |
Подіум | ||
Переможець | Карлос Ройтеманн | Вільямс-Форд |
2 місце | Алан Джонс | Вільямс-Форд |
3 місце | Рікардо Патрезе | Ерроуз-Форд |
1980 ← Гран-прі Бразилії 1981 → 1982 |
Команда Вільямс-Форд вдруге поспіль здобула переможний дубль. Свою одинадцяту перемогу в кар'єрі та третю на гран-прі Бразилії виборов аргентинець Карлос Ройтеманн. Австралієць Алан Джонс, діючий чемпіон та переможець попереднього гран-прі, став другим, проте відмовився піднятися на подіум, лютуючи, що Ройтеманн проігнорував накази команди пропустити його уперед.[2]
Перегони
Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Карлос Ройтеманн | Вільямс-Форд | 62 | 2:00:23.66 | 2 | 9 |
2 | Алан Джонс | Вільямс-Форд | 62 | +4.44 | 3 | 6 |
3 | Рікардо Патрезе | Ерроуз-Форд | 62 | +1:03.08 | 4 | 4 |
4 | Марк Зурер | Енсайн-Форд | 62 | +1:17.03 | 18 | 3 |
5 | Еліо де Анджеліс | Лотус-Форд | 62 | +1:26.42 | 10 | 2 |
6 | Жак Лаффіт | Ліж'є-Матра | 62 | +1:26.83 | 16 | 1 |
7 | Жан-П'єр Жар'є | Ліж'є-Матра | 62 | +1:30.25 | 23 | |
8 | Джон Ватсон | Макларен-Форд | 61 | +1 коло | 15 | |
9 | Кеке Росберг | Фіттіпальді-Форд | 61 | +1 коло | 12 | |
10 | Патрік Тамбе | Теодор-Форд | 61 | +1 коло | 19 | |
11 | Найджел Менселл | Лотус-Форд | 61 | +1 коло | 13 | |
12 | Нельсон Піке | Бребгем-Форд | 60 | +2 кола | 1 | |
13 | Рікардо Суніно | Тіррелл-Форд | 57 | +5 кіл | 24 | |
НК | Едді Чівер | Тіррелл-Форд | 49 | не класифікований | 14 | |
НК | Бруно Джакомеллі | Альфа-Ромео | 40 | не класифікований | 6 | |
Схід | Жиль Вільньов | Феррарі | 25 | турбо | 7 | |
Схід | Ектор Ребаке | Бребгем-Форд | 22 | задня підвіска/розворот | 11 | |
Схід | Ален Прост | Рено | 20 | удар от Піроні | 5 | |
Схід | Зіґфрід Стор | Ерроуз-Форд | 20 | зіткнення з Тамбе | 21 | |
Схід | Дідьє Піроні | Феррарі | 19 | удар в Проста | 17 | |
Схід | Андреа де Чезаріс | Макларен-Форд | 9 | двигун | 20 | |
Схід | Рене Арну | Рено | 0 | зіткнення на старті | 8 | |
Схід | Маріо Андретті | Альфа-Ромео | 0 | зіткнення на старті | 9 | |
Схід | Чіко Серра | Фіттіпальді-Форд | 0 | зіткнення на старті | 22 | |
НКВ | Ян Ламмерс | АТС-Форд | ||||
НКВ | Беппе Габ'яні | Озелла-Форд | ||||
НКВ | Мігель-Анхель Герра | Озелла-Форд | ||||
НКВ | Елізео Салаcар | Марч-Форд | ||||
НКВ | Дерек Делі | Марч-Форд | ||||
НС | Рікардо Лондоньйо | Енсайн-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—62 — Карлос Ройтеманн.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.