Формула-1 — Гран-прі Канади 1981
Гран-прі Канади 1981 року (фр. XX Grand Prix du Canada) — чотирнадцятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 27 вересня на автодромі Острів Нотр-Дам у Монреалі. Змагання проходили у дощових умовах і були зупинені через після 63 кола через двогодинний ліміт часу. Із запланованих 308,700 км гонщики подолали 277,830 км. Свою шосту та останню в кар'єрі перемогу здобув Жак Лаффіт, який виступав за команду Ліж'є-Матра.
.svg.png.webp){kind=small} XX Grand Prix du Canada | ||
| 14-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №356 | ||
| ← 13.Італія • 15.Лас-Вегас → | ||
| Дата | 27 вересня 1981 року | |
| Місце | Монреаль, Квебек | |
| Траса | Острів Нотр-Дам | |
| Довжина кола | 4.410 км | |
| Дистанція | 277.830 км (63 кола) | |
| Погода | Хмарно, дощ[1] | |
| Поул | ||
| 1:29.211 |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд |
| Найшвидше коло | ||
| 1:49.475 (43 коло) |
 Джон Вотсон |
Макларен-Форд |
| Подіум | ||
| Переможець | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра |
| 2 місце | Джон Вотсон |
Макларен-Форд |
| 3 місце | Жиль Вільньов |
Феррарі |
.svg.png.webp) | ||
| 1980 ← Гран-прі Канади 1981 → 1982 | ||
Останній раз, коли гран-прі Канади проводився восени.
Перед перегонами
Перед гран-прі Канади Алан Джонс оголосив, що йде зі спорту, оскільки вже виборов титул минулого року. Також у паддоку ширилися чутки, що Нікі Лауда тестував McLaren в Донінгтон-парку та планує повернутися.
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 63 | 2:01:25.20 | 10 | 9 |
| 2 | Джон Вотсон |
Макларен-Форд | 63 | + 6.23 | 9 | 6 |
| 3 | Жиль Вільньов |
Феррарі | 63 | + 1:50.27 | 11 | 4 |
| 4 |  Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео | 62 | +1 коло | 15 | 3 |
| 5 |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 62 | +1 коло | 1 | 2 |
| 6 | Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 62 | +1 коло | 7 | 1 |
| 7 |  Маріо Андретті |
Альфа Ромео | 62 | +1 коло | 16 | |
| 8 |  Дерек Делі |
Марч-Форд | 61 | +2 кола | 20 | |
| 9 | .svg.png.webp){kind=small} Марк Зурер |
Теодор-Форд | 61 | +2 кола | 19 | |
| 10 |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 60 | +3 кола | 2 | |
| 11 | Мікеле Альборето |
Тіррелл-Форд | 59 | +4 кола | 22 | |
| 12 | Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 56 | двигун | 14 | |
| Схід | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 51 | розворот | 13 | |
| Схід | Ален Прост |
Рено | 48 | зіткнення | 4 | |
| Схід | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 45 | зіткнення | 5 | |
| Схід |  Слім Борґудд |
АТС-Форд | 40 | розворот | 21 | |
| Схід |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 35 | зіткнення | 6 | |
| Схід | Жан-П'єр Жар'є |
Озелла-Форд | 26 | зіткнення | 23 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 24 | розворот | 3 | |
| Схід | Дідьє Піроні |
Феррарі | 24 | розворот | 12 | |
| Схід |  Елісео Саласар |
Інсайн-Форд | 8 | розворот | 24 | |
| Схід | Патрік Тамбе |
Ліж'є-Матра | 6 | розворот | 17 | |
| Схід | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 6 | розворот | 18 | |
| Схід | Рене Арну |
Рено | 0 | розворот | 8 | |
| НКВ |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | ||||
| НКВ | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | ||||
| НКВ | Браян Гентон |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Жак Вільньов |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ | Дерек Ворвік |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—6 — Алан Джонс;
- 7—12 — Ален Прост;
- 13—63 — Жак Лаффіт.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.