Фортеця Колувере

Фортеця Колувере (ест. Koluvere linnus нім. Schloss Lode) — середньовічна естонська фортеця, що була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. Найдавніші її частини — це, вочевидь, струнка чотирикутна башта і стіни кастелю.

Фортеця Колувере
Головний вхід до замку
58.905602° пн. ш. 24.104237° сх. д. / 58.905602; 24.104237
Тип замок
Статус спадщини Архітектурна пам'ятка[1]
Країна  Естонія
Розташування Lääne-Nigula Rural Municipalityd[1]
Архітектурний стиль Неоготичний
Будівництво XIII століття
Стан Збережений
Сайт koluvereloss.com
Ідентифікатори й посилання
Фортеця Колувере (Естонія)
 Фортеця Колувере у Вікісховищі

Історія

Фортеця була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. В 1439 році фортеця перейшла у володіння Сааре-Ляенеського єпископства і була перебудована в будинок конвента з внутрішнім двориком. В XVI століття було збудовано округлу орудійну башту. Фортеця розташована на штучному річковому острові — у рови, що її оточують, були спрямовані води річки Лійви.

Один з входів до замку

Під час Лівонської війни під фортецею відбувалися жорстокі битви між німцями, шведами, данцями, росіянами і місцевими селянами. Фортеця не зазнала суттєвих ушкоджень, вона збереглася у початковому вигляді донині.

Подарована в 1646 році шведською королевою Христиною дворянському роду фон Левенів, колишня фортеця відродилася як панський будинок. В 1771 році маєток Колувере перейшов у володіння Григорія Орлова, який звів будинок в стилі рококо.

В 1783 році замок придбала російська імператриця Катерина ІІ з метою відправити сюди у заслання молоду вюртенбергську принцесу Августу-Кароліну. Миза Колувере, збудована як фортеця, якнайкраще підходила для цієї мети, але опальна принцеса через два роки померла при загадкових обставинах.

Сад навколо замку

В 1797 році Колувере придбали фон Буксгевдени. Після пожежі в 1840 році замок було відновлено в неоготичному стилі зі стрілчастими пройомами. Під час революції 1905 році повстанці знов спалили замок до стін, після чого він був відновлений в більш-менш попередньому вигляді.

У замку, експропрійованому у Буксгевденів, з 1924 року містився виховний заклад, а з 1963 року — лікарня для душевно хворих. В 60-х роках XX століття були відновлені висока покрівля башт, а заразом середньовічний вигляд замка.

З 2001 році, після переїзду будинку пристарілих до нового приміщення, замок порожніє. З часів мизи збереглися деякі підручні будівлі, великий парк і два прикрашених обелісками кам'яних мости — один через річку Лійви, а другий — через рів, що оперізує замок.

Див. також

Джерела
  • Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.

Примітки
  1. Національний реєстр пам'яток культури Естонії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.