Буксгевдени

Буксге́вдени, або Буксгеве́дени (нім. Buxhoeveden[1]; рос. Буксгевдены) — німецький шляхетний рід. Первісно були бременськими міністеріалами. Володіли маєтком Буксгеведен (Нижня Саксонія, район Куксгафен, громада Локсштедт, село Бексгефеде). Споріднені із родом Роппів, з якими мають подібний герб. Вперше згадуються в документах під 1185 роком. Мали маєтки в Бременському та Верденському герцогствах. Брали участь в Лівонських хрестових походах, християнізації та німецькій колонізації Лівонії. Частина роду осіла в Лівонії й увійшла до складу балтійського німецького лицарства; вона володіла маєтками в Естляндії й носила баронський титул. Внаслідок підкорення Лівонії данцями та шведами отримала підтвердження своїх станових і майнових прав від данських і шведських королів. 16 грудня 1795 року одна з балтійських гілок роду отримала графський титул від прусського короля Фрідріха Вільгельма II[2]. Після приєднання Лівонії до Російської імперії отримали права російських дворян, зараховувалися до корінного Езельського дворянства Естляндської губернії. Право на графський титул підтверджено наказом російського імператора Павла І від 5 квітня 1797 року[2]; право на баронський титул визнано рішенням російського Сенату від 24 травня 1861 року[3]. Найвідоміший представник — Альберт фон Буксгевден, засновник Риги (1201), перший ризький єпископ (1199—1229), один із співзасновників Ордену меченосців.

Герб роду Буксгевденів (ХІІІ століття).

Герб

Барони

Герб Буксгевденів — срібний щит із п'ятизубою червоною кроквою. Нашоломник — червона кроква з п'ятьма зубцями, на вершині якої дві срібні лисиці з червоними очима та язиками, що крокують назустріч і впираються одна в одну. Намет — червоний, підбитий сріблом.

Герб баронів Буксгевденів має баронську корону на шоломі, а також, інколи, — щитотримачів, золотих левів із червоними очима і язиками[3].

Графи

Герб графів Буксгевденів — щит розділений на 4 частини; з них 2-ша і 3-тя містять звичайний герб роду Буксгевденів — червону п'ятизубу крокву на срібному тлі, а 1-ша і 4-та — чорного коронованого прусського орла з червоним язиком, золотим дзьобом, ногами і стеблами трилисника в крилах на синьому тлі. Великий щит увінчаний графською короною, на якій стоять три срібні коронованих шоломи із червоною підбивкою. Кожен шолом має окремий нашоломник: центральний — пруського орла з 1-ї і 4-ї частин щита; правий — червону крокву зі срібними лисицями, що крокують назустріч; лівий — руку в латах, що заносить меч. Намет правої сторони — синій, підбитий золотом; лівої сторони — червоний, підбитий сріблом. Щитотримачі — чорний прусський орел праворуч і золотий лев з червоним язиком і піднятим хвостом ліворуч.

Після отримання російського підданства герб графів Буксгевденів був змінений за наказом імператора Павла І від 1797 року. На великий щит герба наклали малий російський імперський герб — золотий щит із коронованим чорним орлом, на грудях якого був вензель Павла І[2].

  • Прусський графський герб
    1865
  • Російський графський герб
    «Загальний гербовник», 1798
  • Російський графський герб
    «Балтійський гербовник», 1882

Представники

Примітки
  1. Інші варіанти написання прізвища: Buxthoeven / Buxhövden /Bekeshovede / Buxhoeveden / Buxhöveden / Buxhöwde.
  2. Общий гербовник дворянских родов Российской империи. Ч. 1. С. 32.
  3. Общий гербовник дворянских родов Российской империи. Ч. 15. С. 1-2.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буксгевдени

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.