Фортинський Федір Якович
Федір Якович Фортинський (15 (27) лютого 1846, Шостьє — 12 (25) грудня 1902, Київ) — український науковець, історик-медієвіст. Ректор Київського університету.
| Фортинський Федір Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
15 (27) лютого 1846 Шостьє, Касимовський повіт, Рязанська губернія |
| Помер |
12 (25) грудня 1902 (56 років) Київ, Російська імперія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Київський університет Святого Володимира |
| Посада | Ректор Київського університету |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор загальної історії |
Біографія
Народився 15 (27 лютого) 1848 року в селі Шостьє (тепер Касимовського району Рязанської області) в родині сільського священика Якова Афанасійовича Фортинського. Випускник Рязанської духовної семінарії. 1869 році закінчив історико-філологічний факультет Петербурзький університет. 20 травня 1872 року захистив дисертацію «Титмар Мерзебургский и его хроника». 31 травня 1872 року був обраний доцентом кафедри загальної історії Університету Святого Володимира.
У 1874–1876 роках навчався за кордоном. 14 березня 1877 року захистив дисертацію «Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейского союза до 1370 года» у Санкт-Петербурзькому університеті, здобувши ступінь доктора загальної історії. 8 квітня 1877 року затверджений екстраординарним професором кафедри загальної історії. 8 травня 1878 року затверджений ординарним професором кафедри загальної історії. У 1887–1890 роках працював деканом історико-філологічного факультету. У 1895 році обраний почесним членом Історичного товариства Нестора Літописця. 1897 року отримав звання заслуженого ординарного професора Університету Святого Володимира.
З 13 серпня 1890 року по 20 липня 1902 року обіймав посаду ректора Університету Святого Володимира; багато зробив для розвитку слов'янознавства; як ректор, провадив реакційну політику царського уряду. У 1902 році обраний почесним членом Київської духовної семінарії.
Помер в Києві 12 (25 грудня) 1902 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 10). У цій же могилі поховано прах його доньки Надії Федорівни Фортинської (1880 - 1971)
Джерела та література
- Федорова Л.Д. Фортинський Федір Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 316. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.