Франсуа Жакоб

Франсуа Жакоб
фр. François Jacob
Народився 17 червня 1920(1920-06-17)
Нансі, Франція
Помер 19 квітня 2013(2013-04-19) (92 роки)
Париж, Іль-де-Франс
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція
Діяльність біохімік, викладач університету, генетик, фізіолог, автобіограф, професор, кінопродюсер, монтажер, кінорежисер
Alma mater Ліцей Карно і Факультет медицини, Парижd (1947)[1][2]
Галузь мікробіологія
Заклад Колеж де Франс[3]
Посада канцлер і seat 38 of the Académie françaised
Аспіранти, докторанти Matthieu Ricardd
Членство Лондонське королівське товариство, Французька академія, Французька академія наук, Національна академія наук США, Данська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Європейська організація молекулярної біології, Американське філософське товариство[4], Міжнародна академія історії наукиd і Європейська академія[5]
Діти Odile Jacobd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1965)
 Франсуа Жакоб у Вікісховищі

Франсуа́ Жако́б (фр. François Jacob; 17 червня 1920, Нансі, Франція — 19 квітня 2013) — французький мікробіолог та генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1965 року (спільно з Андре Львовом та Жаком Моно) «за відкриття в галузі генетичного контролю синтезу ферментів і вірусів». Член Французької академії (1996).

Біографія

Франсуа Жакоб народився 17 червня 1920 року в Нансі. Після закінчення ліцею Карно в Парижі він поступає на медичний факультет Паризького університету з наміром стати хірургом. Початок Другої світової війни перервав його навчання. Він залишає Париж і приєднується до руху Вільна Франція. Як офіцер санітарного загону брав участь у бойових діях в Північній Африці. Брав участь у висадці 6 серпня 1944 року військ союзників у Нормандії, де був тяжко поранений. 1947 року закінчив своє навчання в Паризькому університеті, захистивши докторську дисертацію з медицини. Цього ж року одружився з піаністкою Ліз Блок. У подружжя народилося четверо дітей: П'єр (майбутній філософ), Лоран, Оділь і Анрі.

Внаслідок свого військового поранення Жакоб не зміг стати хірургом. Після різних посад у медичній сфері з 1950 року він звернувся до біологічних наук і став учнем Андре Львова в Інституті Пастера. 1954 року захистив докторську дисертацію з біології. 1956 став директором лабораторії. У 1965 році (спільно з Андре Львовом та Жаком Моно) був відзначений Нобелівською премією з фізіології або медицини.

Нагороди

Примітки
  1. http://www.sudoc.fr/12179069X
  2. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb32274478f
  3. Список професорів Колеж де Франс
  4. NNDB — 2002.
  5. https://www.ae-info.org/ae/User/Jacob_François

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.