Франсуа Жозеф Бозіо

Франсуа Жозеф Бозіо народився у 1768 році в Монако. Навчався в Парижі у відомого скульптора Огюстена Пажу (1785–1788 рр.). Сприйнятливий і працьовитий, Бозіо успішно оволодів основами професії. Приблизно 1790 року як офіцер французької армії їде в Італію. З 1802 році відновлює заняття скульптурою, його наставником стає знаменитий венеціанський майстер Антоніо Канова. Перебуває у Італії близько сімнадцяти років, а в 1807 році Бозіо повертається до Франції.

Його твори користуються успіхом, і художника навіть нарікають «французьким Канова». Вплив Канови знайшов вираження в роботах для Вандомської колони. У 1807 році бере участь у виготовленні 20 барельєфів для Вандомській колони у Парижі. Виконує кілька скульптурних портретів імператриці Жозефіни, один з яких знаходиться нині в Ермітажі. Ліпив погруддя імператора і видних діячів Імперії. У своїй творчості майстер використовує традиції неокласицизму в його пом'якшеному варіанті. Часом у творах Бозіо відчутно виявляються віяння романтизму. Скульптор ідеалізує натуру: жінки у нього завжди красиві і витончені, чоловіки величаві і мужні. Протягом свого довгого життя майстер незмінно користувався прихильністю правителів Франції тієї бурхливої ​​епохи.

Скульптор створював портрети імператора і обох імператриць, королів і королев, що змінювали один одного, принців і принцес, придворних, полководців і багатьох інших сучасників. Виставляв у Паризькому салоні композиції на релігійні, міфологічні, жанрові теми, працював і як монументаліст, виконуючи державні замовлення. Після 1830 року займається в основному класикою.

Помер видатний скульптор 29 липня 1845 року в Парижі. Похований на кладовищі Пер-Лашез.

• Амур, що зводить Невинність (1808–1810 рр.., Санкт-Петербург, Ермітаж)
• 20 барельєфів для колони Великої Армії на Вандомській площі (1807–1810 рр.., Париж)
• Бюст Наполеона I (1810 р., Версаль)
• Бюст Жозефіни (до 1814 року, Діжон, Музей витончених мистецтв)
• Імператриця Марія Луїза (до 1814 року, Монте-Карло)
• Бюст Людовіка XVIII (1814 р., Марсель, Музей витончених мистецтв)
• Герцог Енгіенскій (1815–1817, Версаль, Нац. музей)
• Арістей — божество садів (1817 р.)
• Гіацинт (1817 р.)
• Мавка Салмакіда (1819 р.; 1837 р.)
• Статуя Людовіка XIV (1822 р., площа Перемоги, Париж)
• Генріх IV. Дитина (1824 р., Париж, Лувр)
• Пам'ятник Людовику XIV (1816–1822 рр.., Париж, площа Вікторії)
• Бюст Карла X (близько 1825, Версаль)
• Квадрига, що вінчає арку Карузель в Парижі (1828–1929 рр..)
• Барельєфи на мавзолеї графині Демидової (1830 р., кладовище Пер-Лашез)
• Діва Марія (1835 р., Париж, Лувр)
• Статуя Флори (1840 р., Турин, Королівський палац)
• Статуя Наполеона I (1840, Булонь-сюр-Мер),
• Історія та Мистецтва, що прославляють Францію (1844 р., Версаль, Національний музей),
• Юна індіанка, що одягає на ногу браслет з раковин (1845 р., Авіньйон, Музей Кальве).

• Кавалер ордену Почесного легіону
• Кавалер ордену св. Михаїла
• Почесний член Інституту Франції (1816 р.)
• Професор Академії витончених мистецтв.
• Скульптор короля (з 1822 р.)
• Барон (з 1828 р.)

• 
  «Арістей - божество садів»
• 
  «Король Генріх IV в дитинстві»
• 
  «Гіацинт»
• 
  «Амур, що зводить Невинність»

• L. Barbarin, Étude sur Bosio, sa vie et son œuvre, Monaco, 1910.
• Pierre Kjellberg, Le Nouveau guide des statues de Paris, La Bibliothèque des Arts, Paris, 1988