Франсуа Шале
Франсуа́ Шале́ (фр. François Chalais, справжнє ім'я та прізвище Шарль-Франсуа Бауер (фр. François-Charles Bauer), нар.15 грудня 1919, Страсбург, Франція — 1 травня 1996, Париж, Франція) — французький журналіст, репортер, письменник і історик кіно. Приз Франсуа Шале, названий на його честь, вручається щороку на Каннському міжнародному кінофестивалі.
Франсуа Шале | |
---|---|
фр. François Chalais | |
| |
Ім'я при народженні |
Франсуа-Шарль Бауер (фр. François-Charles Bauer) |
Народився |
15 грудня 1919 Страсбург, Франція |
Помер |
1 травня 1996 (76 років) ·лейкоз |
Поховання |
|
Громадянство | Франція |
Діяльність | журналіст, історик кіно |
Знання мов | французька[1] |
Заклад | France Soird, Le Figaro Magazine, Q2973256?, Radiodiffusion-Télévision Françaised і Le Parisien |
У шлюбі з | France Roched і Mei-Chen Chalaisd |
IMDb | ID 0149859 |
Біографія
Шарль-Франсуа Бауер народився 15 грудня 1919 року в місті Страсбурзі у Франції. Журналістську кар'єру почав під час німецької окупації Франції в роки Другої світової війни, пишучи для низки колабораціоністських видань[2]. Проте, він був нагороджений Медаллю Опору після звільнення і продовжував довгу і плідну кар'єру, перш за все, співпрацюючи з France Soir з 1976 по 1986 рік і Le Figaro з 1980 по 1987 рік. Шале був постійним співробітником на французькому телебаченні під час Каннського кінофестивалю, брав інтерв'ю у знаменитостей і зірок кіно, часто зі своєю першою дружиною і колегою Франс Рош.
Шале написав двадцять книг, в тому числі сімнадцять романів і три книги спогадів. Він також автор кількох кіносценаріїв і режисер двох телевізійних фільмів.
У 1975 році Франсуа Шале отримав за свою кар'єру нагороду від Французької Академії.
Шале був одружений з Мей Чен (уроджена Нгуєн Тхі Хоа).
У 1969 році він був членом журі на 19-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[3]; у 1978 — членом журі 31-го Каннського кінофестивалю[4].
Франсуа Шале помер 1 травня 1996 року в Парижі, Франція, від лейкемії. Був похований на старому кладовищі Нейї-сюр-Сен[5].
Фільмографія
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|
1949 | Портрет вбивці | Portrait d'un assassin | |||
1952 | Je sème à tout vent | ||||
1953 | Закохані з Толедо | Les amants de Tolède | |||
1953 | Спальня старшокласниць | Dortoir des grandes | |||
1956 | Співчуття до вампірів | Pitié pour les vamps | |||
1957 | к/м | Les marines | |||
1958 | Красуня і циган | La belle et le tzigane | |||
1961 | к/м | Історія собаки | Une histoire de chiens | ||
1962 | т/ф | Пес | Le chien | ||
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Pierre Assouline. L'Epuration des intellectuels, 1944-1945. — Bruxelles, 1990. — Livr. 44. — P. 119. — ISBN 978-2-8702-7353-1.
- Berlinale 1969: Juries. berlinale.de. Процитовано 22 вересня 2016.
- Juries 1978 : Feature Films — Festival de Cannes (International Film Festival)
- Philippe Landru (juillet 2008). Neuilly-sur-Seine (92) : cimetière ancien visité en avril 1994 – 7e division – François Chalais. Cimetières de France et d'ailleurs. Процитовано 22 вересня 2016..