Франсіско Праділья

Франсіско Праділья-і-Ортіс (ісп. Francisco Pradilla y Ortiz; 24 липня 1848, Вільянуева-де-Гальєго, Арагон — 1 листопада 1921, Мадрид) — іспанський історичний живописець, директор Музею Прадо в 1896—1898 роках.

Франсіско Праділья
Народився 24 липня 1848(1848-07-24)[1][2][3]
Вільянуева-де-Гальєго, Сарагоса, Арагон, Іспанія
Помер 1 листопада 1921(1921-11-01)[4][5][…] (73 роки)
Мадрид, Іспанія
Поховання Кладовище Сан-Хустоd
Країна  Іспанія[6]
Діяльність художник, ілюстратор
Alma mater Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Real Academia de España en Romad
Відомі учні Хоакін Соролья і Бастіда і Luis Menéndez Pidald
Знання мов іспанська
Членство Real Academia de Nobles y Bellas Artes de San Luisd і Academia Española de Bellas Artes de Romad
Напрямок Реалізм
Посада director of Museo del Pradod
Нагороди

Життя і творчість

Спочатку вивчав малюнок в Сарагосі, у двох театральних художників, що створювали ескізи костюмів і декорації.

У 1863 році приїхав в Мадрид, де вивчав роботи старих майстрів.

У 1874 році став одним з перших студентів в новій Іспанській Академії в Римі (Academia de España en Roma), будучи обраний разом з Кастро Пласенсія , Алехандро Феррант-і-Фішермансом і під керівництвом Альфредо Серрі.

Першою значною роботою була картина «Викрадення сабінянок». У 1877 році написав картину «Донья Хуана Божевільна» (Музей Прадо, Мадрид), за яку удостоївся почесної медалі на Національній експозиції витончених мистецтв (1878) і почесною медалі на Паризькій Всесвітній виставці 1878.

На замовлення міської ради Сарагоси в 1879 році написав дві картини: «Альфонсо I Воїн» (Alfonso el Batallador) і «Альфонсо X Мудрий» (Alfonso X el Sabio). Найвдалішим є великоформатне полотно «Здача Гранади Їх іспанським Величностям Ізабеллі та Фердинанду », написане в 1882 році й нагороджене першою медаллю на мюнхенській Міжнародній художній виставці (1883). Ця робота відрізняється особливою тонкістю виконання і жвавістю зображених на ній характерів.

Крім таких великих масштабних історичних полотен часто звертався до жанрового живопису малих форм, на яких можна побачити мальовничі сценки з іспанського народного побуту. У Музеї Кармен Тіссен знаходиться картина «Галісійські прачки» (1887), де художник зображує повсякденне сцену групи жінок, зайнятих пранням білизни в полі.

Також був директором Королівської Академії Іспанії в Римі, однак незабаром відмовився від цієї посади, будучи розчарований величезною бюрократією, яка заважала його керівництву, а також неможливістю присвятити себе живопису. Проте, 3 лютого 1896 року прийняв пропозицію стати директором Музею Прадо , пробувши на цій посаді до 1898 року.

Галерея
  • Здача Гранади Їх іспанським Величностям [7] Ізабеллі та Фердинанду / La Rendición de Granada (1882)
  • Альфонсо, I Воїн / Alfonso I el Batallador (1879)
  • Хлопчик, який грає на флейті
  • Жінка з Монтевідео
  • «Донья Хуана Божевільна», 1877, Музей Прадо, Мадрид
  • Римський карнавал
  • Ранок
  • Селянка
  • Хрестильний кортеж принца Дона Хуана, сина Католицьких королів, на вулицях Севільї / Cortejo del bautizo del príncipe don Juan, hijo de los Reyes Católicos, por las calles de Sevilla (1910)
  • Страсті любові (1912)

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
  4. RKDartists
  5. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
  7. Правильніше: Високість. Так титулувалися іспанські королі аж до Карла I.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.