Француз Ісидор Аронович

Ісидор Аронович Француз народився 1896 року в єврейській родині[3][2]. Батько, Арон Іцкович Француз, походив з Берислава (нині — місто в Херсонській області) і жив з родиною в Одесі на вулиці Ніжинській, 5[4]. Закінчив комерційне училище Гохмана у Одесі[5]. Закінчив Вищі художньо-технічні майстерні (ВХУТЕМАС) у Москві 1926 року. Працював в особистій майстерні Олексія Щусєва. Брав участь практично у всіх його великих роботах.

В 1933—1941 роках керував архітектурної майстернею Московської міськради. Автор численних проектів будівель у Москві. Учасник першої та другої світових воєн. Георгіївський кавалер.

Автор книжкових ілюстрацій до творів-сучасників дитячих письменників, у тому числі Агнії Барто, Лева Зілова, Віри Харузіної[6].

Глазковський міст через Ангару

• Мавзолей Леніна в Москві на Червоній площі (спільно з О. Щусєвим та ін., 1929—1930)[2]
• Проєкти забудови Бережківської, Саввінської та інших набережних Москви (1934—1936)[3]
• Некрополь і трибуни на Червоній площі в Москві (1940)
• Оформлення окремих частин Центрального парку культури та відпочинку імені Горького в Москві (1944—1945)
• Глазковський міст через Ангару в Іркутську (1936 р.)[7]
• Торговий павільйон «Головлікергорілка» на Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ) (1939). Втрачений в 1960-ті рр.
• Павільйон «Рибне господарство» на ВДНГ (1939), знесений на початку 1980-х рр.
• Павільйон «Тваринництво» (1952) на ВДНГ
• Павільйон Грузинської РСР (1952) на ВДНГ.
• Будівля Наркомзему (Москва, Садова-Спаська, 11/1; нині будівля Міністерства сільського господарства РФ), за проектом Олексія Щусєва, спільно з Дмитром. Булгаковим, Григорієм. Яковлєвим
• Автор архітектурного оформлення низки пам'ятників і меморіальних дощок у Москві[8]:

• Пам'ятник В. І. Леніну на Тверській площі (1940, скульптор Сергій Меркуров);
• Надгробні пам'ятники-погруддя Я. М. Свердлову, Ф. Е. Дзержинському, М. В. Фрунзе та М. В. Калініну (1947), О. О. Жданову (1949) в Некрополі біля Кремлівської стіни, все — спільно зі скульптором С. Д. Меркуровим;
• Пам'ятник М. І. Калініну (1947, скульптор С. Д. Меркуров);
• Пам'ятник В. Р. Вільямсу (1947, скульптор С. О. Махтін);
• Пам'ятник-бюст С. С. Корсакову (1949, скульптор С. Д. Меркуров);
• Пам'ятник-бюст М. І. Авербаху (1952, скульптор С. Д. Меркуров);
• Пам'ятник-бюст К. Е . Ціолковському (1957, скульптор С. Д. Меркуров);
• Пам'ятник-погруддя М. Є. Жуковському (1959, скульптор Г. В. Нерода);

Нагороджений Георгіївським хрестом[3], а також радянськими орденами.

• Брановер Г. Г. — Москва: Российская Академия Естественных Наук. Научный фонд «Еврейская энциклопедия». «Эпос», 1997. — Т. III. — С. 238. — 528 с. — 2000 экз.