Виставка досягнень народного господарства

22 червня 1992 року указом президента Російської федерації і постановою уряду РФ ВДНГ СРСР перейменовано в Державне акціонерне товариство «Всеросійський виставочний центр» (ДАТ ВВЦ). У середині й наприкінці 1990-х років ВВЦ залишався місцем відпочинку москвичів, у ньому працювали атракціони, але багато павільйонів здано в оренду під склади й магазини. У 1994—1996 втрачені майже всі експонати павільойну «Космос» (у тому числі макети перших радянських супутників).

14 травня 2014 року згідно з результатами голосування жителів Москви на порталі «Активный гражданин», виставці повернуто історичну назву ВДНГ (без «СРСР»).

На сучасну територію ВДНГ можна потрапити через 5 входів: Головний, Північний, Південний, Останкінські й Хованські ворота. Сучасний Головний вхід споруджений у 1951—1954 роках за проектом архітектора І. Д. Мельчакова, рельєфи на пілонах арки виконав скульптор Г. І. Мотовилов, а фігуру «Тракториста й колгоспниці» — С. М. Орлов, А. П. Антропов, Н. Л. Штамм, С. Л. Рабинович, І. Л. Слонім. До реконструкції виставки на початку 1950-х головний вхід розташовувався на місці теперішнього Північного, у 1939 році перед ним встановили скульптуру В. Мухіної «Робітник і колгоспниця».

Центральний павільйон. Вигляд від Головного входу.

На території ВДНГ розташовано кілька десятків павільйонів.

Центральний павільйон

На ВСГВ 1939 року Головний павільйон був дерев'яним, він розташовувався не там, де зараз: на місці площі між фонтанами «Кам'яна квітка» і «Дружба народів». Оскільки старий павільйон не вписувався у нову архітектурно-стилістичну композицію реконструйованої ВСГВ, було вирішено знести стару будівлю і звести нову. На місці старого зараз розташовані майданчик і частина партеру фонтану «Кам'яна квітка».

Сучасний Центральний павільйон (до 1964 р. — «Головний») збудований у 1950—1954 роках за проектом Г. В. Щуко й Є. О. Столярова. Над входом — скульптурне зображення герба СРСР, на фризі фасаду — 16 медальйонів зі зображеннями гербів 15 союзних республік. Крайній зліва медальйон пустий: до 1956 року на ньому був герб Карело-Фінської РСР (надалі включена до РРФСР на правах АРСР). Висота павільйону зі шпилем — 90 метрів. Від Головного входу до нього веде алея, на партерах якої розташовані 14 чавунних фонтанів.

Павільйон № 2

Павільйон «Народна освіта»

Павільйон «Народна освіта» (рос. Народное образование), також «Павільйон № 2» збудований у 1951—1954 роках за проектом архітектора С. М. Полупанова. Первісно називався «Північний Кавказ», у 1959—1964 роки — «Академія Наук СРСР», у 1964—1966 роках — «Космос». Сучасну назву отримав у 1967 році, у 2006—2007 називався «Грузія». Всупереч первісній назві, в образі будівлі відсутні кавказькі мотиви, вона має вигляд типової для сталінського ампіру, з наслідуванням будов міста-курорту Сочі. У плані павільйон має форму літери П, головний фасад доповнений колонадою, що виходить за межі основного об'єму й утворює залу просто неба. Зверху будівля увінчана аркадою. Ззаду прибудовано зимовий сад (у теперішній час приміщення за призначенням не використовується). Основний мотив декору — колосся і п'ятикутні зірки. По боках від входу стоять дві декоративні вази, на яких зображені робітники з розвідними ключами й селянки з овочами. Біля бічних фасадів первісно розташовувалися скульптури «Чабан» і «Колгоспниця» (скульптор О. І. Тенета), що донині не збереглися.

Перша експозиція, розміщена в павільйоні, була присвячена досягненням народного господарства Ростовської, Каменської і Грозненської областей, Краснодарського і Ставропольського країв, Дагестанської, Кабардинської і Північно-Осетинської АРСР[3].

Павільйон «Україна»

Павільйон «Україна»

Павільйон «Українська РСР» був споруджений до виставки 1937 року, у 1939 йому зробили новий фасад. Але конструкція виявилася недовговічною, тому стару будівлю знесли в 1948 році. Сучасний павільйон «Україна» збудований під час реконструкції 1950—1954 років.

Павільйон «Україна» вважається одним з найбільш гарних і багато вбраних павільйонів на ВДНГ. Всі литі керамічні деталі і форми утворюють візуально одне ціле. Несні стіни водночас слугують й декоративними фасадами, прикрашеними зображеннями колосся і соняшників, пілястри і кам'яні мережива стін плавно переходять у золоте колосся пшениці, яке прикрашає головний карниз і карниз вежі павільйону, покрите золотою смальтою. На кутах даху — фігури дівчат з лавровими вінками. Над входом поміщено зображення герба Української РСР, а по боках входу стоять дві скульптурні групи — «Стахановці промисловості» і «Стахановці сільського господарства» Радянської України (скульптори — Ю. І. Білостоцький, Г. Л. Пивоваров, Е. М. Фрідман). Перед будівлею встановлені два 20-метрові обеліски, оздоблені скульптурними прикрасами і мозаїкою, з датами «1654» і «1954».

Унікальною є конструкція будівлі — із застосуванням тримальної кераміки, що на час побудови було новинкою і більше не повторялося. Робота виявилася вельми складною: треба було виготовити величезну кількість масивних керамічних блоків, доставити на місце й змонтувати. Блоки були порожніми всередині, їх виготовили на заводі «Керамік» у Києві на Костянтинівській вулиці. Монтаж здійснювався з'єднанням їх один з одним, без використання арматури.

Перед павільйоном «Авіація й космонавтика» з 1960-х стояв дослідний зразок лайнера Ту-154 (єдиний зі збережених на початку XXI ст.). 13 вересня 2008 р. він був знищений, незважаючи на протести значного числа москвичів. На площі залишається екземпляр літака Як-42, а також макет ракети-носія «Восток». Майже всі макети з павільйону «Космос» втрачені в 1990-х роках.

Фонтан Дружби Народів

Вигляд фонтану «Дружба народів» від Центрального павільйону. Україну представляє дівчина в центрі (у вінку з квітами в руці), ліворуч від неї «Росія» (з косицею і снопом у руці) та «Білорусь» (у косинці), праворуч — «Узбекистан» (зі стеблом бавовнику в руці) та «Грузія»

На території виставки розміщено понад 20 фонтанів, окрім трьох головних («Дружба народів», «Кам'яна квітка» і «Золотий колос»), низки з 14 фонтанів витягнулися по партерах центральної алеї (по 7 з кожного боку), а також присутні невеликі фонтани біля павільйонів.

«Дружба народів»

Фонтан «Дружба народів», що стоїть на Центральній площі виставки, є одним з символів ВДНГ. Збудований у 1954 р. за проектом Костянтина Топурідзе і Г. Д. Константиновського. Має вигляд 7,4-метрового чашоподібного снопа пшениці, конопель і соняшників, виготовленого з листової міді і встановленого на основі з червоного граніту. Центральну частину оточують 16 фігур дівчат, що представляють союзні республіки СРСР (разом з Карело-Фінською РСР, у 1956 році включеною до РРФСР). Статуї виконані з бронзи й покриті сухозлітним золотом, кожна дівчина вдягнута в національний костюм і тримає плоди чи рослини. Якщо дивитися від Центрального павільйону, прямо стоять три слов'янські республіки — УРСР, РРФСР, БРСР. Фонтан розміщено у восьмикутному басейні розміром 81 на 56 метрів.

За годинниковою стрілкою фігури стоять у такій послідовності: РРФСР, Українська РСР, Узбецька РСР, Грузинська РСР, Литовська РСР, Латвійська РСР, Таджицька РСР, Туркменська РСР, Карело-Фінська РСР, Естонська РСР, Вірменська РСР, Молдавська РСР, Киргизька РСР, Азербайджанська РСР, Казахська РСР, Білоруська РСР.

Фонтан «Кам'яна квітка». На задньому плані — павільйон «Україна»

«Кам'яна квітка»

Фонтан «Кам'яна квітка» (рос. Каменный цветок) знаходиться на Площі Колгоспів, навпроти павільйону «Україна». Споруджений під час реконструкції виставки в 1950—1954 р.р. за проектом архітектора Костянтина Топурідзе і та скульптора П. Добриніна. Первісно автори планували встановити на його місці фонтан «Золотий сніп», з фігурами 16 дівчат, що представляли б союзні республіки: потім ця ідея була використана для фонтану «Дружба народів». Назву фонтан отримав на честь оповіді «Кам'яна квітка» П. П. Бажова, примітно, що незадовго до відкриття, у лютому 1954 року відбулася прем'єра балету «Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва.

Центр композиції — величезна квітка з бетонних плит, облицьованих різнобарвною смальтою. Двоярусна основа облицьована дрібним червоним гранітом. Своєю ступінчастою композицією «Кам'яна квітка» деяким дослідникам нагадує старовинний фонтан «Латона» у Версалі. По периметру басейну фонтан прикрашено композиціями з рогів достатку, ваз, фруктів і колосся. Також присутні шістнадцять гранітних столів, заставлених їствами з союзних республік. Первісно планувалося зробити 16 окремих композицій, де були б представлені дари природи кожної з республік, але потім вирішили обійтися копіями тільки трьох композицій. Окрім великого фонтану, в басейні розташовані також бронзові фігури-фонтанчики гусок та осетрів, над якими працювали скульптори З. В. Рилєєва і В. В. Александрова-Рославлєва.

З пелюсток квітки і чотирьох груп фонтанів у басейні могли водночас бити до 1000 струменів. Всю систему приводили в дію 11 насосів загальною потужністю 780 кВт, фонтан витрачав до 2000 літрів води на секунду. Різнокольорові лампи забезпечували художню підсвітку. Існує версія, музикальним супроводом фонтану була «Святкова увертюра» Д. Д. Шостаковича, отже, «Кам'яну квітку» тоді можна вважати першим у СРСР музичним фонтаном.

Фонтан «Золотий колос», 2018 рік

«Золотий колос»

Фонтан «Золотий колос» встановлений у верхньому ставку, має висоту 16 м. Збудований під час реконструкції виставки в 1950—1954 р.р. за проектом архітекторів Костянтина Топурідзе і Г. Д. Константиновського та скульптора П. Добриніна. Замість міді використано залізобетон, покритий червоною й золотою смальтою. На основі, покритій сірим гранітом, встановлені покриті смальтою роги достатку. Фонтан приводиться в дію двома насосними агрегатами потужністю 110 кВт і продуктивністю 200 л на секунду. На «зернах» колоса розташовані насадки, з яких б'ють 66 струменів, 30 з них сягають висоти 25 м[4][5].

З 1990-х років не діяв, з 2017 року — на ремонті, запуск відновленого фонтану відбувся 15 липня 2018 року[6].