Франц Беке

Поступив на військову службу добровольцем в травні 1915 року. Воював на Західному фронті в піхоті. Після важкого поранення в листопаді 1916 року переведений в артилерію. У 1918 році отримав ще 2 поранення.

У січні 1919 року звільнений з військової служби, поступив на навчання на медичному факультеті. У першому семестрі перервав навчання і відправився воювати в складі добровольчого корпусу Еппа. Потім завершив медичну освіту, отримав ступінь доктора медицини і відкрив приватну стоматологічну клініку.

У квітні 1937 року знову добровільно вступив на військову службу (у віці 39 років). Закінчив курси підготовки офіцерів, в грудні 1937 року одержав звання лейтенанта резерву (тобто без закінчення військового училища). З січня 1938 року — командир взводу в танковому батальйоні. Брав участь в занятті Судетської області Чехословаччини.

Брав участь у Польській кампанії. З листопада 1939 року - командир роти, старший лейтенант резерву, тобто без закінчення військового училища. Під час Французької кампанії був двічі поранений (залишився в строю). З 22 червня 1941 гауптман Беке брав участь в операції «Барбаросса». Відповідав за ремонт танків в 6-ї танкової дивізії, де і отримав серед товаришів по службі прізвисько «Дантист» не тільки за стоматологічну допомогу, а й за ефективну роботу з відновлення підбитих танків. Німецька система відновлення танків була дуже ефективною на початку війни: не згорілі легкі трофейні чехословацькі танки Pz.35 (t) відновлювалися, ремонтувалися і готувалися до дії в найкоротший термін, через 24 години. Його 6-а танкова дивізія, що наступала в загальному напрямку на Ленінград в жовтні 1941, перекинута в район Вязьми, потім Ржева, в загальному напрямку на Москву. З січня 1942 року — командир 2-го батальйону 11-го танкового полку.

З листопада 1942 року 6-та танкова дивізія (після відпочинку і переозброєння новими танками у Франції в травні-жовтні 1942 року) билась на Сталінградському напрямку. До березня 1943 рокудивізія відступила в район Харкова. З липня 1943 року 6-а танкова дивізія бере участь в Курській битві (на південному фасі Курської дуги). Тут гранатами, які примагнічувались до броні, в нічному бою майор резерву Беке знищив особисто 3 танка. 13 липня Беке був поранений (залишився в строю), 14 липня очолив 11-й танковий полк.

В лютому 1944 року в п'ятиденних боях під Балабанівкою ціною втрати одного «Тигра» бойова група «Беке» вивела з ладу 267 одиниць бронетехніки противника. З 3 липня 1944 року — командир 106-ї танкової бригади «Feldherrnhalle» на Західному фронті.

З березня 1945 року — командир 13-й танковій дивізії. 20 квітня 1945 отримав звання звання генерал-майора резерву. У травні 1945 року Баку прийняв командування так званою танковою дивізією «Feldherrnhalle-2», змішаного формування.

Франц Беке був 13 разів підбитий і одержав 7 поранень.

Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року Беке зумів відвести залишки своєї дивізії на захід і здатися в американський полон. Відпущений з полону в 1950 році, повернувся до Німеччини і знову став працювати стоматологом. Загинув 12 грудня 1978 року в автомобільній катастрофі в Гагені у віці 80-ти років. Бундесвер надав почесний караул для його похорону.

• Залізний хрест 2-го класу (15 липня 1916)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (26 вересня 1939)
• Залізний хрест 1-го класу (1 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (11 січня 1943)
  • дубове листя (№262; 1 серпня 1943)
  • мечі (№49; 21 лютого 1944)
• 3 нарукавних знаки «За знищений танк»
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі
  • 2-го ступеня «25» (1 серпня 1943)
  • 3-го ступеня «50» (16 серпня 1943)
  • 4-го ступеня «75» (5 грудня 1943)
  • в золоті 5-го ступеня «100» (26 квітня 1944)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (31 січня, 5 жовтня і 6 грудня 1944)

• Франц Грісбах
• Курт фон дер Шевалері
• Еріх Дістель
• Макс Заксенхеймер
• Гельмут Пріесс
• Адальберт Шульц
• Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939-1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
• Fellgiebel, Walther-Peer, Elite of the Third Reich - The Recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-45: A Reference, Helion & Company Limited, England, 2003
• Williamson, G., Knight’s Cross, Oak-Leaves and Swords Recipients 1941-45, Osprey Publishing Ltd., Great Britain, 2005
• Breyette, T.W. & Bender, R.J., Tank Killers – History of the Tank Destruction Badge, R. James Bender Publishing, U.S.A., 2000
• Helden der Wehrmacht II, Sammelband (Miscellany), FZ-Verlag GmbH, München, Deutschland, 2003

• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

• Bäke, Dr. Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• 49. Schwerterträger Dr. med. dent. Franz Bäke. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
• Generalmajor Dr.med.dent. Franz Bäke. на geocities.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2009. Процитовано 26 лютого 2014. (англ.)
• Bäke, Franz — нагороди генерал-майора Беке (англ.)
• Dr. Franz Bäke(нім.)
• Schwere Panzerregiment Bäke
• Dr.Franz Bäke (February 28, 1898 — December 12, 1978)
• Bäke, dr. Franz Fritz August^{[недоступне посилання з липня 2019]}