Операція «Блау»

Операція «Блау» (нім. Unternehmen Blau) — стратегічна наступальна операція збройних сил Німеччини та її союзників на південному крилі радянсько-німецького фронту в ході літньо-осінньої кампанії 1942 року.

Операція «Блау» Unternehmen Blau
Німецько-радянська війна
Німецька артилерія веде вогонь з 150-мм гармат Kanone 18 по радянських позиціях. Операція «Блау». Серпень 1942 Німецька артилерія веде вогонь з 150-мм гармат Kanone 18 по радянських позиціях. Операція «Блау». Серпень 1942
Дата: 28 червня — 19 листопада 1942 Місце: Східна Україна, Кубань, Нижнє Поволжя, Північний Кавказ Результат: перемога Німеччини та її союзників, поразка радянських військ Територіальні зміни: окупація німецькими військами майже всього Північного Кавказу та південно-західних областей РРФСР, вихід до Волги в районі Сталінграду, але їм не вдається прорватися в Закавказзя;
Сторони
Третій Рейх Королівство Угорщина Королівство Італія Королівство Румунія  Перша словацька республіка	СРСР
Командувачі
Ф.фон Бок М. фон Вейхс В.Ліст Е.фон Клейст Г. Гот Ф.Паулюс А. Лер В. фон Ріхтгофен Е. фон Маккензен І. Гарібольді Г. Яні П. Думітреску Й. Туранець	Тимошенко С. К. Будьонний С. М. Малиновський Р. Я. Голіков П. І. Рокоссовський К. К. Москаленко К. С. Ватутін М. Ф. Тюленєв І. В. Єрьоменко А. І. Петров І. Ю. Гордов В. М. Масленніков І. І. Октябрьский П. С.
Військові формування
Група армій «A» * 11-та армія * 17-та армія * 1-ша танкова армія * 3-тя румунська армія[1] Група армій «B» * Армійська група «Вейхс» (* 2-га армія * 4-та танкова армія * 2-га угорська армія * 7-й армійський корпус * 55-й армійський корпус) * 6-та армія * 8-ма італійська армія * 4-та румунська армія 4-й повітряний флот * 4-й повітряний корпус * 8-й повітряний корпус	Південний фронт[2] Південно-Західний фронт[3] Донський фронт[4] Північно-Кавказький фронт[5] Закавказький фронт Сталінградський фронт[6]
Військові сили
1 300 000[7] — 2 550 000 чоловік[8] 1 900 танків[9] 1 610 літаків	3 910 200[10] 3 720 танків[11] ~ 1 671 літак[12]
Втрати
1 013 000[13]—1 243 590[8]	1 312 775[10]—2 226 416 (з них: 1 111 681 загиблий або зниклий безвісти, 1 114 735 поранених)[14]

Загальний наступ Вермахту в контексті операції «Блау» з 7 травня по 18 листопада.

   по 7 липня

   по 22 липня

   по 1 серпня

   по 18 листопада

Не варто плутати з планом «Блау»

Операція «Блау» була за задумом продовженням операції 1941 року під кодовою назвою «Барбаросса» і мала за мету остаточно вивести Радянський Союз з війни. За планом операції німецькі війська завдавали потужного удару на південній ділянці фронту, намагаючись знищити угруповання радянських військ західніше Дону, після чого здійснили спробу розосередженими ударами прорватися на Північний Кавказ, а лівим флангом вийти на рубіж річки Волга та відрізати нафтоносні райони на Кавказі і в подальшому прорватися крізь Кавказький хребет у Закавказзя. Для реалізації амбітних задач, група армій «Південь» була поділена на 2 групи армій: групу армій «A» та групу армій «B».

Після завершення розгрому невдалого радянського наступу в травні 1942 року на Харківському напрямку, загальний наступ німецьких військ розвивався доволі успішно. Військам Вермахту вдалося за короткі терміни опанувати значну територію півдня Росії й майже увесь Північний Кавказ. Однак, поступово опір радянських військ набував усе більш запеклого характеру, в особливості в районі Сталінграда. Й хоча більшість завдань була виконана, головної мети — виведення СРСР з війни та остаточного розгрому Червоної армії німецьким військам досягти не вдалося.