Франц Радакович

Виступав у команді другого дивізіону «Ніколсон» (Відень). У 1927 році приєднався до вищолігового клубу «Слован» (Відень). У 1929 році команда посіла 11 місце у чемпіонаті і вилетіла у нижчий дивізіон. Другий дивізіон «Слован» одразу виграв і повернувся до еліти[2]. Втім, після повернення команда не надто вдало, і одразу ж у 1931 році посіла останнє десяте місце. Від вильоту команду врятувало розширення ліги з 10 команд до 12. Але уже у наступному сезоні «Слован» все ж вилетів, посівши 12 місце.

Сезон 1932/33 Радакович розпочав у чехословацькій команді «Наход», але вже взимку повернувся до Австрії в клуб «Флорідсдорфер». У 1934 і 1935 роках посідав з командою сьоме місце у чемпіонаті. У кубку Австрії у складі «Флорідсдорфера» був півфіналістом у 1933 році, поступившись «Аустрії» (1:4)[3] і у 1934 році, коли на шляху до фіналу стала «Адміра» (0:1)[4]. Грав у півзахисті разом з Йоганном Мюллером і Карлом Цервенкою.

У 1934 році клуб виграв кваліфікаційний турнір до кубка Мітропи, обігравши клуби «Вінер АК» (1:0) і «Відень» (0:0, 2:1)[5]. У самому турнірі для провідних клубів Центральної Європи «Флорідсдорфер» зустрівся з сильним угорським «Ференцварошем». Уже у першому матчі в Будапешті фаворит упевнено здобув перемогу з рахунком 8:0[6]. У матчі-відповіді австрійці певний час вели в рахунку, але все ж також поступилися з рахунком 1:2[7].

В 1935 році перейшов у друголігову команду «Аустро Фіат» (Відень), що ставила за ціль вихід до вищого дивізіону. В клубі крім Радаковича також грали інші колишні збірники Антон Янда і Йоганн Кліма. Команда виграла свою групу[8], але у матчі плей-офф за право підвищення у класі поступлась клубові «Пошт СВ» (0:1, 1:2)[9]. Наступного сезону «Аустро Фіат» також не зумів виконати завдання виходу у вищу лігу, посівши друге місце у групі «південь»[10]. У кубку Австрії забив по голу у двох матчах з командою «Корес» (Відень) (3:3, 2:1) у 1/16 фіналу[11].

У 1937 році приєднався до складу чемпіона Австрії клубу «Адміра» (Відень). Був учасником чвертьфінальної гри кубка Мітропи. Перша гра з італійською командою «Дженоа» принесла нічию 2:2, але сам матч вийшов дуже грубим з обох сторін. На шляху з Відня до Генуї між гравцями виникла бійка, одному з італійців зламали щелепу. Начальник поліції Генуї заявив, що не може гарантувати безпеку учасників цього матчу і матч було відмінено. Комітет кубка у підсумку вирішив зняти зі змагань обидві команди[12]. У чемпіонаті зіграв у складі «Адміри» 7 матчів.

Після цього повернувся у команду «Аустро Фіат», що нарешті зуміла піднятися вищий дивізіон. У сезоні 1938/39 клуб посів 7 місце у чемпіонаті, а наступного року став останнім восьмим. У зв'язку з цим у 1941 році «Аустро Фіат» об'єднався з «Флорідсдорфером». У складі новоствореного клубу Радакович виступав до 1946 року. У маловідомих клубах грав до початку 1950-х років.

У складі національної збірної Австрії свій єдиний матч зіграв у 1933 році у поєдинку зі збірною Угорщини (2:2)[13].

Також виступав у складі збірної Відня. Дебютував ще у 1927 році у грі зі збірною Стамбула (2:0)[14]. Наступного року брав участь у виїзній перемозі збірної Відня на збірною Будапешта з рахунком 8:2[15]. В 1931 році зіграв у виїзному поєдинку зі збірною Братислави (4:2)[16].