Франц Рейшель

Франц Рейшель (фр. Frantz Reichel; 16 березня 1871, Париж — 24 березня 1932, Париж) — французький регбіст і легкоатлет, чемпіон літніх Олімпійських ігор 1900 року. Один із засновників і перший президент Міжнародної Асоціації Спортивної Преси в 1924—1932 роках.

Франц Рейшель
Francois-Étienne Obus Reichel
François Étienne Reichel
Загальна інформація
Національність Франція
Громадянство  Франція
Народження 16 березня 1871(1871-03-16)
Париж
Смерть 24 березня 1932(1932-03-24)[1] (61 рік)
Париж, Франція
Поховання
Пер-Лашез[2] : 
Батько Louis-Philippe Reicheld
Спорт
Країна Франція
Вид спорту Регбі
Клуб Рейсінг 92 Париж
Команда Рейсінг 92
Участь і здобутки
 Франц Рейшель у Вікісховищі

Спортивна кар'єра

Регбі

Під час кар'єри репрезентував клуби Неуілли і Космополітен. Найбільші перемоги відніс разом з клубом "Рейсінг 92",з яким здобув титул чемпіона Франції в 1892 і 1900 роках, а також виступив в фіналі в 1893 році[3]. В 1953 році став капітаном першої французької дружини, який заграв на Британськіх островах. В 1904 році перейшов до СЦУФ, де займав позицію капітана команди в 1905-1907 роках, а в 1908 році закінчив свою спортивну кар'єру. Час від часу грав ще під час товариських матчів, а в 20-тих роках грав в команді ветеранів СЦУФ[4].

Разом із іншими паризькими спортсменами взяв участь у змаганнях з регбі на літніх Олімпійських іграх 1900. Виступив у двох змаганнях, коли 14 жовтня команда Франції отримала перемогу над Німеччиною з рахунком 27:17[5]. Два тижні пізніше, вони здобули перемогу над Великою Британією з рахунком 27:8[6][7]. Вигравши ці два найважливіші поєдинки, Франція отримала золоту медаль[8].

Він є одним із трьох гонорових репрезентантів Франції (Франц Рейшель, Генрі Аманд, Луї Дедет).

Легка атлетика

Будучи легкоатлетом, Франц Рейшель в 1890 році став чемпіоном Франції в змаганнях з бігу на 110 метрів з перешкодами. В 1893 році став чемпіоном в спортивній ходьбі на 1 кілометр і здобув срібло в бігу на 400 метрів. Франц повторив свій рекорд в 1894 році в бігу з перешкодами.

Разом із іншими спортсменами взяв участь у змаганнях з бігу з перешкодами на 400 метрів і 100 метрів на літніх Олімпійських іграх 1900. В першому з них він відпав в самому початку(під час елімінацій)[9], а в другому випадку авансував до фіналу, хоча і не виступив в ним.

Інші зацікавлення

Франц Рейшель не тільки був легкоатлетом і регбістом. Він також займався фехтуванням, боротьбою і гімнастикою. Любив їздити кінно, цікавився спортивними перегонками[10].

Як боксер змагався з Франком Ерне[10], потім працював арбітром [11] (був суддею під час поєдинку Джо Джеанетте з Джорджом Карпентьєром[12].

Спортивний діяч

Будучи ще в школі, Франц Рейшель створив Спортивне Товариство. Він також був одним із ініціаторів повстання Французької Футбольної Федерації[13][14][15], а також і заступником директора. В 1903 році, створив Французьку Федерацію з Боксу[16], де зайняв позицію головного секретаря.

Франц Рейшель також займав позицію директора Французької та Міжнародної Федерації Хокею на траві[17]. В 1923 році створив Міжнародну Федерацію Бобслея і Скелетона[18], а рік пізніше зорганізував у власному дому зустріч Французької Федерації Баскетболу і Софтболу, на якому був вибраний віце директором[19][20].

Рейшель був також секретарем УCFCA і Міжнародного Олімпійського Комітету[21], а також генеральним секретарем і спортивним комісаром літніх Олімпійських ігор 1924[22][10].

В 1925 році працював головним виконавчим директором Спортивного Клубу Франції (СЦУФ), де займався секцією регбі від 1904-1919.

В 1913-1914 роках був одним з членів міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій[23], а в 1928 році отримав відзнаку Ветеран Пін (Veteran Pin)[24].

Журналіст і автор

Співпрацював з Sports Athlétiques, l’Avenir, L'Auto, Le Vélo, Le Monde sportif, L'Auto-Vélo, Le Sport illustré; створив і керував спортивною колонкою Ле фігаро, був також автором інших публікацій[25]. Для Le Vélo приготував рапорт з літніх Олімпійських ігор 1896[26], для l’Avenir i L'Auto рапорт з літніх Олімпійських ігор 1924.

Разом із батьком співпрацював з П'єром де Кубертеном, а Франц зорганізував обслугу преси під час конгресу в Сорбоні, який активував Олімпійські ігри[7][27].

В 1921 році створив Syndicat de la presse sportive et touristique, а три роки пізніше Association International de la Presse Sportive.

Примітки
  1. https://books.google.com/books?id=CHYwCgAAQBAJ&pg=PA276
  2. L'Homme libre — 1932. — P. 3. — ISSN 1256-0170; 2419-0241
  3. Racing 92 - Hall of Fame. www.racing-metro92.com (фр.).
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 21 січня 2017.
  7. [http://www.sports-reference.com/olympics/athletes/re/frantz-reichel-1.html}
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017.
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 21 січня 2017.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2017.
  16. Les Athlètes de la République..., s. 414
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 21 січня 2017.
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 січня 2017.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 21 січня 2017.
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2017.
  22. PARIS 1924 – RAPPORT OFFICIEL, s. 37
  24. International Association of Athletics Federations (ред.). Constitution. iaaf.org (англ.).
  26. Ephemerides. studia.ubbcluj.ro (рум.).
  27. PARIS 1924 – RAPPORT OFFICIEL, s. 24
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.