Франческа Манн

Франческа Манн (сценічний псевдонім; уроджена — Манхаймер, у шлюбі — Розенберг[1]) (польс. Franciszka Mann, також відома як Rosenberg-Manheimer, Manheimer, Man, Mannówna; 4 лютого 1917 — 23 жовтня 1943) — польсько-єврейська балерина, відома підняттям повстання в концтаборі Освенцим.

Франческа Манн
Franciszka Mann
Народилася 4 лютого 1917(1917-02-04)
Варшава, Королівство Польща
Померла 23 жовтня 1943(1943-10-23) (26 років)
концтабір Біркенау
Громадянство  Польща
Діяльність балерина
Нагороди та премії
 Франческа Манн у Вікісховищі

Життєпис

Народилася в 1917 році у Варшаві. Франческа Манн з дитинства займалася балетом і у 22 роки посіла четверте місце на Брюссельському танцювальному змаганні серед 125 молодих балерин. Була визнана однією з найкрасивіших і перспективніших молодих балерин свого часу в Польщі (як у класичному, так і в сучасному репертуарі)[2].

У 1936—1939 роках здобула перемоги у конкурсах, стрімко підіймалася кар'єрою. Планувала відкрити власну хореографічну школу і навчати танцю. Одружилася з Мареком Розенбергом.

Героїчна загибель

На початку Другої світової Франческа Манн ув'язнена в Варшавському гетто. 23 жовтня 1943 року прибула в поїзді разом з іншими 1700 польськими євреями в Освенцим. Новоприбулих не стали реєструвати як ув'язнених, повідомивши, що їх перевезуть в інший концентраційний табір, але спочатку піддадуть дезінфекції. Людей відвели в кімнату перед однією з газових камер і наказали роздягатися. Поки всі в поспіху стягували з себе сукні, кофти і панчохи, Манн задумливо знімала з себе річ за річчю. Помітивши, що охоронці відверто витріщаються на неї, балерина почала виконувати повільний стриптиз. Знявши майже весь одяг, Манн метнула в одного з сержантів туфлю на підборах. Той, витираючи кров з обличчя, розчохлив кобуру, але Манн вихопила у нього пістолет і зробила три постріли[3][4][5].

Поруч стояв один із садистів Освенцима — фельдфебель Шіллінгер, якому Манн двічі поцілила в живіт. Потім вона стріляє в обершарфюрера Квакернака, але промахується, і куля потрапляє в гауптшарфюрера Еммеріха[6]. Постріли Манн послужили сигналом до атаки — кілька сотень розлючених і зневірених бранок напали на десяток есесівців. На постріли прибіг комендант Освенцима полковник Рудольф Гесс, який наказав перекрити всі виходи з будівлі і розстріляти всіх євреїв, що були в роздягальні. Шіллінгер помер того ж дня дорогою в госпіталь. Еммеріх залишився кульгавим на решту життя.

Про Франческу Манн та її подвиг розповідали колишні ув'язнені Освенцима. Є кілька версій смерті балерини: за однією — повстанок розстріляли з автоматів солдати, які збіглися на шум. Інші стверджують, що жінок вивели на вулицю і стратили, а Манн наклала на себе руки за допомогою відібраного пістолета[7]. Версії трохи різняться, але сходяться в розповіді про те, як не дала себе вбити просто так, підняла увязнених жінок на нерівну і коротку, але все ж боротьбу.

Примітки
  1. Три выстрела Франчески Манн. newswe.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(рос.)
  2. Кровавый стриптиз Франчески Манн в лагере смерти. eg.ru. Процитовано 30 січня 2019 року.(рос.)
  3. Последний стриптиз Франчески Манн. izbrannoe.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(рос.)
  4. Как еврейская балерина Франческа Манн для нацистов прощальный стриптиз устроила. homsk.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(рос.)
  5. The Polish Ballerina Who Shot Nazis on Her Way to the Gas Chamber. broadly.vice.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(англ.)
  6. Franciszka “Franceska” Mann. findagrave.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(англ.)
  7. The Nazis Sent Franceska Mann To The Gas Chamber, But She Had No Intention Of Going Quietly. allthatsinteresting.com. Процитовано 30 січня 2019 року.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.