Фран Левстік

Фран Левстік (*Fran Levstik, *28 вересня 1837(18370928), Долнє Ретє —†16 листопада 1887, Любляна) словенський письменник, поет, драматург, журналіст, філолог, громадський діяч.

Фран Левстік
Народився 28 вересня 1831(18310928)
Долнє Ретє
Помер 16 листопада 1887
Любляна
Підданство Австро-Угорщина
Національність словенець
Діяльність письменниця
Знання мов словенська[1]
Конфесія католицтво

Життєпис

Походив із селянської родини. Народився у селищі Долнє Ретє в 1837 році. Спочатку закінчив сільську школу. Потім навчався у гімназії в Любляні. У 1854 році отримав стипендію для навчання у семінарії в Оломоуці, втім не зміг її закінчити — керівництво угледіло у віршах Левстіка блюзнірство, виступив проти Бога.

Тому Левстік повернувся на батьківщину, де працював домашнім учителем. У 1861 році призначається секретарем Словенської читальні у Трієсті. З 1864 до 1865 року був редактором журналу «Вперед». За свою політичну критику засуджений до тюремного ув'язнення.

У 1864 році він став секретарем товариства «Матиці словенської» в Любляні, потім редактором словенсько-німецького словника. У 1868—1869 роках співпрацював з часописом «Словенський народ». В ці роки бере активну участь у створені словенського театру в Любляні, входить до Словенського драматичного товариства.

У 1869 році перебирається до Відня. Тут став видавати гумористичний журнал «Блазень». У 1870 році словенські патріоти звинуватили Левстіка у зраді, стверджуючи, що його журнал фінансує австрійський уряд. Внаслідок цього втратив усіх підпищиків. Тому повертається до Любляни, де влаштовується до журналу «Люблянські дзвони», водночас займається перекладом словенською законів Австро-Угорщини.

У 1872 році Левстік влаштовується до бібліотеки ліцею Готфріда Майса. Тут працював до самої смерті. Наприкінці життя став страждати від психічного захворювання. Помер у 1887 році. Похований на кладовищі св. Христофора.

Творчість

Фран Левстік створив задушевну любовну лірику, ліро-епічні вірші в дусі народних пісень, філософсько-дидактичні вірші, класичні балади, сатири на політичне життя і літературних супротивників. Загалом випустив 7 віршованих збірок. Найвідомішими є «Король-вигнанець», «Їзда на Парнас», «Святому Іллі», «Супротивникам».

Його повість «Мартін Крпан» (1858 рік) поклала початок словенській класичній прозі. Вона у творчості Левстіка являє собою багатий реалістичними деталями опис життя, моралі, звичаїв селян, їх постійної прихованої відсічі тиску влади. Усього у доробку Левстіка є 6 повістей.

У філологічних нарисах і статтях виступав за чистоту і народність літературної мови («Помилки словенського письма», 1858 рік). Він вперше в словенській літературі висунув програму реалізму. Водночас намагався поєднати її з фольклорно-романтичними тенденціями («Подорож з Літії до Чатежу», 1858 рік).

У 1860-і роки Левстік зі Йосипом Стритаром і Йосипом Юрчичем здійснив видання серії творів словенських класиків. Редактором книги був Левстік.

Як драматург відчув значний вплив Гете, Шекспіра, Шиллера. Найвідомішими є п'єси «Керування» та «Тугомер». Остання є першою словенською драмою на історичну тематику.

Займався Фран Левстік також перекладами німецьких та російських класиків (Гете, Шиллера, Державіна, Пушкіна). Творчість письменника мала вплив на формування творчої еліти, в тому числі, словенської поетеси і перекладача Луїзи Песяк.

Див. також

Джерела

  • Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 5, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1972, S. 167 f.
  • Paternu B., Slovenska proza do moderne, Koper, 1957
  • Janko Kos: Primerjalna zgodovina slovenske literature. Ljubljana: Mladinska knjiga, 2001.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.