Фредерік Беґбеде

Фредерік Беґбеде, Краків, 23 жовтня 2004
13 вересня 2014
Фредерік Беґбеде
фр. Frédéric Beigbeder
28 травня 2014
Народився 21 вересня 1965(1965-09-21) (56 років)
Неї-сюр-Сен
Громадянство  Франція
Національність француз
Діяльність письменник
сценарист
режисер
Alma mater Інститут політичних досліджень і ліцей Людовика Великого
Мова творів французька
Роки активності 1990 і до тепер
Жанр роман і оповідання
Брати, сестри Charles Beigbederd
У шлюбі з Diane de Mac Mahond
Премії Премія Ренодо (2009)
Сайт: beigbeder.net/fr

 Фредерік Беґбеде у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Фредерік Беґбеде́ або Фредерік Беґбедер[1] (фр. Frédéric Beigbeder; нар.21 вересня 1965, Нейї-сюр-Сен) — французький прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор, сценарист, актор та режисер. Вважається одним з найцікавіших сучасних письменників Франції.

Життєпис

Фредерік Беґбеде народився 21 вересня 1965 року у передмісті Парижа Неї-сюр-Сен. Його мати — перекладач «жіночих» романів (зокрема творів Барбари Картленд), батько — керівник кадрової агенції, брат Шарль Беґбедер, бізнесмен. Після навчання у ліцеях Монтеня (Lycée Montaigne) та Луї-ле-Грана (Louis-le-Grand) він поступає на політичні студії до університету (Institut d'Etudes Politiques de Paris ).

У 25 років цей закоренілий гуляка, організатор вечірок у Castel (модний нічний клуб в Парижі) видає свій перший роман «Щоденник молодого ідіота». Відтоді він співпрацював з різними журналами (Globe, Elle, Voici), вигадував рекламні слогани для Young and Rubicam, з'являєвся на телебаченні (Paris Première), знявся в порнографічному фільмі «Донька лодочника» (з участю зірки жанру Естель Дезанж (Estelle Desanges)), керував журналом NRV та продовжував писати. Після звільнення з Young and Rubicam він написав книгу «99 франків».

Про свою творчість автор говорить так: «У кожній з моїх книг я щось втрачаю: „Відпустка у комі“ — 10 років нічного життя, „Кохання триває три роки“ — мою колишню дружину, „99 франків“ — 10 років реклами. Я за літературу „випаленої землі“. Щоб позаду залишалися палаючі руїни. Це так як ментальний стриптиз. Ось я літературний Чіп і Дейл.»

Фредерік Беґбеде цікавиться не лише літературою, але й рекламою, телебаченням, журналістикою. Веде колонку в виданні «Le Figaro Magazine» з 2010 року. Фредерік Беґбеде є засновником літературної премії, яка щорічно присуджується перспективним французьким авторам «Prix de Flore». Разом із Жан-Марі Перьє є співавтор документального фільму про Джерома Селінджера.

Фредерік Беґбеде також:

  • засновник і головний редактор журналу «GENEREUX» у 1992
  • засновник і головний редактор журналу «DELUXE» у 1993
  • співвласник і головний редактор журналу «NRV» (1996)
  • засновник і генеральний секретар «Prix de Flore» (від 1994)
  • засновник і президент клубу «CACA» (1984—1993)

17 вересня 2016 року, на Форуму видавців у Львові Фредерік Беґбеде представив свої чотири книги в українському перекладі — «99 франків», «Уна і Селінджер», «Кохання живе три роки» та «Бесіди нащадка епохи»[2][3].

Його сестра Жеральдіна Беґбеде - сценаристка та письменниця.

Бібліографія

Романи
  • «Спогади пришелепуватої молодої людини» (Mémoire d'un jeune homme dérangé, 1990)
  • «Відпустка у комі» (Vacances dans le coma, 1994)
  • «Кохання живе три роки» (L'amour dure trois ans, 1997)
  • «99 франків» (99 francs, 2000)
  • «Windows on the world» (Windows on the World, 2003)
  • «Романтичний егоїст» (L'égoïste romantique, 2005)
  • «Ідеаль, або На поміч, пардон» (Au secours pardon, 2007)
  • «Французький роман» (Un roman français, 2010)
  • «Уна і Селінджер» (Oona & Salinger, 2014)
  • «Життя без краю» (Une vie sans fin, 2018)
Новели
  • «Барбі» (Barbie, 1998)
  • «Історійки під екстезі» (Nouvelles sous ecstasy, 1999)
  • «Кинути Лавіла» (Quitter Lavil, 2000)
Ессе
  • «Останній інвентар перед ліквідацією» (Dernier inventaire avant liquidation, 2001)
  • «Перші підсумки після Апокаліпсису» ( Premier bilan après l'Apocalypse, 2011)
Ітерв'ю
  • «Я й сам собі не вірю: діалог між єпископом та невіруючим» (Je crois moi non plus: Dialogue entre un évêque et un mécréant, 2004)
  • «Тихі бесіди» (Conversation muette, 2004)
  • «Бесіди нащадка епохи» (Conversations d'un enfant du siècle, 2015)

Переклади українською

  • «Історійки під екстезі»; Переклад з фр. М. О. Ілляшенко, О. М. Ногіна. – Харків: Фоліо, 2004. — 126 с. ISBN 966-03-2605-X
  • «14,99 €» («99 франків»); Переклад з фр. М. О. Ілляшенко, О. М. Ногіна. – Харків: Фоліо, 2004. — 256 с. ISBN 978-966-2542-62-2
  • «Windows on the world»; Переклад з фр. Р. В. Мардер, О. М. Ногіна Фоліо, 2006. — 288 с. ISBN 978-966-03-2980-6
  • «Романтичний егоїст»; Переклад з фр. Р. В. Мардер, О. М. Ногіна Фоліо, 2007.– 283 с. ISBN 978-966-03-3634-9
  • «Простіть і відпустіть» («Ідеаль, або На поміч, пардон»); Переклад з фр. Микола Луцюк. Фоліо, 2008.– 256 с. ISBN 978-966-03-4277-4
  • «Французький роман»; Переклад з фр. Леонід Кононович. Фоліо, 2011.– 190 с. ISBN 978-966-03-5154-7
    • (передрук) «Французький роман»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 256 с. ISBN 978-617-7489-99-2
  • «Уна і Селінджер»; Переклад з фр. Леонід Кононович. KM Publishing, 2015. – 320 с. ISBN 978-617-538-400-8[4]
  • «Бесіди нащадка епохи»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. – 320 с. ISBN 978-966-923-096-6
  • «Кохання живе три роки»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. — 192 с. ISBN 978-966-97554-9-0
    • (передрук) «Кохання живе три роки»; Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 192 с. ISBN 978-617-7535-00-2 (КМ The BEST)
  • «99 франків» («14,99 €»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2016. — 256 с. ISBN 978-617-7409-30-3
    • (передрук) «99 франків» («14,99 €»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2017. — 320 с. ISBN 978-617-7535-01-9 (КМ The BEST)
  • «Ідеаль, або На поміч, пардон» («Простіть і відпустіть»); Переклад з фр. Леонід Кононович. – KM Publishing, 2018. — 256 с. ISBN 978-617-7535-89-7
  • «Життя без краю». Переклад з фр.?. – KM Publishing, 2018.  ? с. ISBN 978-966-948-126-9

Фільмографія

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.