Фредерік Пассі

Фредерік Пассі (фр. Frédéric Passy); (20 травня 1822 12 червня 1912) — французький політеконом і захисник миру.

фр. Frédéric Passy
Фредерік Пассі
Нині на посаді
Народився 20 травня 1822(1822-05-20)[1][2][…]
Париж, Франція[3]
Помер 12 червня 1912(1912-06-12)[1][4][…] (90 років)
Нейї-сюр-Сен, Сена, Франція[3]
Похований Пер-Лашез
Відомий як економіст, політик
Країна Франція
Освіта Кондорсе і ліцей Людовика Великого
У шлюбі з Marie Blanche Passyd
Діти Paul Passyd, Jean Passyd[5] і Marie-Alix Passyd
Нагороди Нобелівська премія миру (1901)
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Парижі у великій заможній родині, члени якої займали важливі державні посади. Домашнє оточення, навчання в паризьких ліцеях, де викладали філософію, право й економіку, вплив дядька-міністра викликали в Пассі інтерес до політичної економії й відіграли важливу роль у формуванні його світогляду. 1844 р. Пассі отримав спадщину, залишив державну службу й заглибився у вивчення політекономії. Під час поїздки до Італії він познайомився з Бланш Сегаре й 1846 р. одружився з нею. У них народилося 12 дітей.

У Європі на той час активізувався рух за мир, але Пассі мало цікавився їм до кінця Кримської війни (1853—1856), в якій Франція воювала на стороні Англії й Туреччини проти Росії. Численні жертви з обох боків жахнули Пассі, і він стає активним поборником миру.

1857 року Пассі опублікував свою позицію в збірнику есе «Проблеми економіки». Він читав лекції, але уникав державної служби, тому що не хотів присягнути імператору Наполеонові ІІІ. Він відмовився від нагородження орденом Почесного легіону й деяких призначень.

1870 року не зважаючи на всі зусилля Пассі, між Францією і Пруссією розпочалася війна, яка закінчилася для Франції катастрофою. Пассі опублікував маніфест «Помста чи відродження», де закликав до мирного врегулювання відносин між Францією і Німеччиною на основі арбітражу.

1871 року була заснована Третя французька республіка. Пассі починає викладати в паризьких школах. 1881 року він був обраний у палату депутатів, де підтримав свободу торгівлі, робоче законодавство і резолюцію про міжнародний арбітраж, а також рішуче засуджував агресивну колоніальну політику Франції.

Пассі дедалі більше захоплювався рухом за арбітраж як альтернативою міжнародним збройним конфліктам.

1888 року він організував зустріч французьких і англійських парламентаріїв для обговорення перспективи арбітражу між їхніми країнами та США.

1889 року представники 10 європейських країн і США заснували в Парижі Міжнародний союз для розробки пропозицій щодо арбітражу й роззброюванням під головуванням Пассі.

1901 року Пассі було нагороджено Нобелівською премією Миру за багаторічні миротворчі зусилля. Цю почесну нагороду він розділив з Ж. Дюнаном.

Визначений лідер європейського руху за мир, він продовжував роботу й після нагородження. Пассі звернувся до королеви Вікторії із закликом не починати війну з бурами в Південній Африці, переконував Росію й Японію вирішити територіальну суперечку шляхом арбітражу, що й було зроблено 1906 р. за допомогою Теодора Рузвельта. До кінця життя Пассі був упевнений, що майбутнє належить миру, праці й арбітражу.

Пассі помер 12 червня 1912 р. і був похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.

Наукові праці

  • Mélange économique, Guillaumin, Paris, 1857.
  • De la propriété intellectuelle (avec V.Modeste et P.Paillote), Guillaumin, Paris, 1859.
  • Leçons d'économie politique (recueilli par E.Bertin et P.Glaize), Gras, Montpellier, 1861.
  • La Démocratie et l'instruction, Guillaumin, Paris, 1864.
  • Les Machines et leur influence sur le développement de l'humanité, Hachette, Paris, 1866.
  • Malthus et sa doctrine, 1868.
  • Histoire du travail: leçons faites aux soirées littéraires de la Sorbonne, Paris, 1873.
  • Pour la paix, Charpentier, Paris, 1909.
  • Sophismes et truismes, Giard et Brière, Paris, 1910.

Література

  • American Journal of International Law: Frédéric Passy (September 1912)
  • Lucien Le Foyer: Un Grand Pacifiste (29. Juni 1912)
  • Herbert Maza: Frédéric Passy: La Fondation de l'Union Interparlamentaire (1965)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.