Френсіс Ґренфелл

Народився у родині Песко Сен-Леже Ґренфелл і Кетрін Енн Ґренфелл (в дівоцтві Дю Пре). Ф.Ґренфелл навчався у школі Мілтон Аббас в Дорсеті, але вирішив достроково залишити навчання[4].

Ф.Ґренфелл 5 серпня 1859 року почав службу в 3-му батальйоні 60-го Королівського корпусу[5]. Згодом 21 липня 1863 року він отримав звання капітана[6]. В 1874 році він був призначений Головнокомандувачем Південної Африки.[7] Після  англо-зулуської війни він повернувся в Англію та був призначений підполковником 29 листопада 1879 року. У квітні 1881 року Ф.Ґренфелл став бригадним майором піхотної бригади в Південній Африці[8].

Наприкінці 1882 року Ф.Ґренфелл був призначений заступником Головнокомандувача Єгипетської армії. У квітні 1885 року він сам очолив командування єгипетськими військами, дислокованими в Асуані під час експедиції на Ніл. 7 січня 1886 року він отримав звання генерал-полковника[9].У серпні 1885 він став копаньйоном Ордена Лазні, а 25 листопада 1886 року — лицарем-Командором Ордена Лазні[10]. Також в 1888—1889 рр. він продовжував командувати британськими військовими силами в ряді битв.  

Під час Повстання Махді Ф.Ґренфелл дослужився до генерал-майора (3 серпня 1889 року)[11]. 25 травня 1892 року він був призначений кавалером великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія, якраз після повернення з Єгипту[12].

Повернувшись в Англію, Ф.Ґренфелл у 1892 році став заступником генерал-ад'ютанта у військовому Міністерстві на посаді генерального інспектора вільнонайманих військ[13]. В 1897 році він повернувся в Єгипет, щоб командувати британськими силами під орудою нового командувача і був призначений 1 квітня 1898 року генерал-лейтенантом[14]. З 1 січня 1899 року він був призначений губернатором Мальти[15] з місцевими званням генерала [16], перебуваючи на посаді до початку 1903 року.

26 червня 1902 року коронаційна комісія внесла його ім'я як майбутнього пера[17] і він був проголошений бароном Ґренфеллом в окрузі Гламорган 15 липня 1902 року[18] Ф.Ґренфелл прийняв присягу на засіданні палати лордів вперше 22 липня 1902 року[19].

Після повернення напостійно до Сполученого Королівства він продовжував командувати новоствореним 4-м армійським корпусом з квітня 1903 року[20] і був підвищений до повного генерала на 16 березня 1904 року[21]. У травні 1904 року він став головнокомандувачем Ірландії та головним офіцером, командувачем 3-м армійським корпусом[22].

11 квітня 1908 року Ф.Ґренфелл був проведений у фельдмаршали та вийшов на пенсію[23]. У травні 1910 року він був присутній на похороні короля Едуарда VII[24], а в червні 1911 року — на коронації нового монарха короля Георга V.[25]

Ф.Ґренфелл служив полковником у 1-го полку Суррей (Південний Лондон)[26], полковником 2-го полку лейб-гвардії, а потім полковником 1-го полку лейб-гвардії[27]. І, нарешті, був призначений полковник-комендантом Королівського стрілецького корпусу[28] і полковником королівського Мальтійського полку міліції[29].

Ф.Ґренфелл був управителем і комендантом «юнацьких бригад» молодіжної англіканської парамілітарної організації з 1908 по 1925 роки.[30] В 1914 році він був ініціатором створення 16-го батальйону Королівського стрілецького корпусу з вихованців «юнацьких бригад»[31]. 1902 він був також засновником і членом комітету «Товариства паломників» (англ. Pilgrims Society) — елітного клубу для промоції британсько-американських стосунків[32].

Помер у віці 83 років у Віндлесгемі в Суррей-Гіт 27 січня 1925 і був похований на церковному цвинтарі парафії Св. Марії і Всіх Святих у Біконсфілді, Бекінгемшир.[33].

У 1887 році Ф.Ґренфелл одружився з Евелін Вуд, дочкою генерал-майора Роберта Блюхера. Дітей у них не було.

Після смерті його першої дружини він одружився вдруге в 1903 році з Маргарет Мадженді, дочкою Льюїса Мадженді. Вони мали двох синів і доньку.

Герб

Герб Ґренфеллів

Родинний герб Ґренфеллів: На червоному щиті три геральдичні золоті кларнети, поверх яких на горизонтальному золотому полі чотиризубцева червона корона.[34]

• Великий хрест Ордена Лазні (15 листопада 1898)
• Лицар великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія — 25 травня 1892
• Почесний доктор права, Кембриджський Університет, 25 травня 1902[35]
• Почесний доктор права, Університет Единбурга, 26 липня 1902[36].
• 27 травня 1886 року нагороджений орденом Меджида (другий клас) та Орденом Османіє (третій клас)[37].

• Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736–1997. Barnsley (UK): Pen & Sword. ISBN 0-85052-696-5.

• Obituary in The Times, 28 January 1925
• Grenfell, Lord (1925). Memoirs of Lord Grenfell. Hodder & Stoughton. ASIN B0008564IE.