Френч Сталіна
Френч Сталіна, або «сталінка» — тип френча (військового піджаку), який носив Йосип Сталін. Протягом 1920—1950-х років «сталінка» була поширеною частиною політичної уніформи урядових чиновників у СРСР (а після Другої світової війни — і офіційними особами в радянських державах-сателітах)[1].
Історія
«Сталінка» походила від френча — військового піджаку, який носили в Російській імператорській армії під час Першої світової війни. Відмінність полягала в тому, що «сталінка» мала м’який відкладний комір такої висоти, щоб з-під нього було видно білу сорочку, і дві великі нагрудні кишені з клапанами. Штани були в колір «сталінки»[2]. Цей спрощений стиль виник через відмову Сталіна носити більш складний одяг, а також, зрештою, завдяки доробкам, зробленим радянськими модельєрами, які намагалися створити образ для лідера[3].
Вперше Сталін почав носити френч ще до Жовтневого перевороту. 1917 року він повернувся з туруханського заслання у Петроград, де оселився в квартирі Аллілуєвих (у них в інший час переховувалися Ленін та Зінов’єв). Сталін тоді був головою VI з’їзду РСДРП, проте з одягу мав лише сорочку та старий піджак — Аллілуєви купили йому новий костюм та підшили на ньому високі вставки на кшталт мундира, френча. Цей костюм згодом зображали на багатьох портретах Сталіна[4].
Як частину радянської пропаганди «сталінку» використовували, аби створити образ харизматичних партійний кадрів та аристократично спрямувати його проти підприємництва серед населення та проти накопичення[5].
Примітки
- Леонид Парфенов, «Сталинка»
- Маргарян, Е. Г. (15 липня 2020). Британский френч как зеркало русской революции, или Язык одежды советских лидеров от Ленина до Горбачева. Российско-Армянский университет: 124.
- Fedorova, Inna; RBTH, special to (20 серпня 2014). Dressing like a dictator: Stalin’s distinctive military chic. www.rbth.com (амер.). Процитовано 9 квітня 2019.
- Судьба портрета. Новое поколение. Процитовано 5 листопада 2021.
- Кутуєв, П. В. (2000). Стадії розвитку або стадії занепаду? Соціологічний аналіз еволюції ленінських режимів. Наукові записки НаУКМА: Соціологічні науки: 14.