Фридерик Таданір

Народився 18 січня 1892 року в Кам'янці-Струмиловій (тепер Кам'янка-Бузька)[1] в сім'ї Адольфа Таданіра.[2] У лютому 1915 року закінчив Львівську політехніку. У 1915—1916 роках проходив практику у Львові в бюро Івана Левинського. Від 1923 року працював у Кракові з Вацлавом Кшижановським, а від 1926 — з Адольфом Шишко-Богушем і Єжи Струшкевичем. 1927 року здав екзамен на концесію будівничого.[3] Був головним інженером, а також заступником директора Містопроекту.[4] Член Спілки архітекторів Краківського воєводства[5], член SARP, де входив до правління. У 1936–1939 і від 1952 року викладав у Краківській академії мистецтв. Був членом редакції часопису «Architekt».[4] 15 липня 1955 року відзначений Золотим хрестом заслуги за працю в галузі житлового будівництва.[2] Творчість Таданіра відноситься до поміркованого функціоналізму.

Роботи у Кракові

• V нагорода на конкурсі ескізних проектів Бібліотеки ягеллонської (1928, спільно з Максимільяном Бурстіном).[6]
• Перебудова Головної пошти на вулиці Вєлополє, 2 у 1931 році. Початково неоренесансна будівля набула рис стилю ар деко.[7]
• Будинок на розі площі Інвалідів, 7-8 та алеї Словацького, 2 (1931).[8]
• Будинки на вулиці Філярецькій, 2, ріг Сенаторської 7 (1932—1933) і Філярецькій, 2а (1931—1932).[9]
• Житловий будинок на вулиці Шопена, 5 (1933).[9]
• Житловий будинок на вулиці Серено Фенна, 8 (1935).[10]
• Повітове управління на вулиці Словацького, 18а/20 (1935—1936, співавтор Стефан Строєк).[4] Вирішене у формах модернізованого класицизму.[11]
• Комунальна Ощадна каса Краківського повіту на площі Щепанській (1933—1936, співавтор Стефан Строєк).[4]
• Будинки робітничої колонії і «Dom Społeczny» на вулиці Чарновєйській, 52 (1935—1936).[8]
• Житловий будинок на вулиці Біскупій, 11 (1937).[10]
• 5-поверховий житловий будинок Станіслава Сиски на вулиці Серено Фенна, 2, ріг Біскупьої, 9 (1937–1938).[12]
• Житловий будинок на вулиці святого Марка, 8 (1937—1938). Замовником виступала Комунальна ощадна каса Краківського повіту. Має флігелі, збудовані за проектами інших архітекторів у 1872 і 1930 роках, перебудовані у 1887 і 1901.[10]
• Адаптація театру «Bagatela» на вулиці Кармелітській, 4 для потреб кінотеатру «Scala» (1938).[4]
• Найбільший у міжвоєнному Кракові комплекс дешевих житлових будинків кооперативу «Praca» на вулиці Празькій у місцевості Дембніки. Реалізований у 1935—1939 роках. Функціоналістичний Дім соціальної опіки на Празькій, 52. Містив магазини, дошкільний заклад, бібліотеку, театральну залу. Збудований у 1935—1937 роках. Усі проекти створені cпільно з Міхалом Закшевським.[11]
• Житловий будинок на вулиці Матейка, 2 (1938—1940). Споруджувався під керівництвом архітектора Медарда Стадницького. Скульптурне оздоблення виконав Францішек Кальфас.[13]
• Житловий будинок на вулиці Казимира Великого, 40 (1940).[9]
• Будинок залізничної пошти (1947).[4]

В інших населених пунктах

• Студентський проект Фридерика Таданіра і Калікста Кшижановського, виконаний у 1913–1914 навчальному році під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша здобув першу нагороду на конкурсі недорогих будинків для Антоколя у Вільно. Відзначався авангардною асиметричною брилою і відсутністю декору. Публікувався у збірці «Rocznik Architektoniczny»[14]
• 1913 року, ще як студент відділу архітектури, спільно з Калікстом Кшижановським, Мечиславом Жепецьким, Зигмунтом Шпербером, під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша як навчальне завдання виконав заміри синагоги «Золота Роза». Інвентаризаційні креслення доповнені статтею Таданіра видано у щорічнику, присвяченому роботам студентів Політехніки.[15] Того ж року замальовки і результати обмірів експонувались на VI щорічній виставці Союзу студентів архітектури у Львові.[16]
• Пошта в Ченстохові (1933). Проект Адольфа Шишко-Богуша. Проект детального планування і керівництво спорудженням Фридерика Таданіра.[17]
• Будинок для управління гміни в Івано-Франковому. Реалізований на місці інженером Б. Вельчером (не пізніше 1922).[18]

• Makowska B. Modernistyczne kamienice w Krakowie zaprojektowane przez Fryderyka Tadaniera // Architektura pierwszej połowy XX w. i jej ochrona w Gdyni i w Europie. — Gdynia, 2011. — S. 137—142. — ISBN 978-83-907114-9-2. — (Modernizm w Europie — modernizm w Gdyni. — № 2).
• Zbroja B. Miasto umarłych. Architektura publiczna Żydowskiej Gminy Wyznaniowej w Krakowie w latach 1868—1939. — Kraków: Wydawnictwo WAM, 2005. — S. 135—138, 169. — ISBN 83-7318-619-0.