Вацлав Кшижановський

Вацлав Кшижановський (пол. Wacław Krzyżanowski, 22 січня 1881, Варшава — 12 березня 1951, Краків) — польський архітектор.

Вацлав Кшижановський
Народження 22 січня 1881(1881-01-22)
Смерть 12 березня 1951(1951-03-12) (70 років)
Поховання
Раковицький цвинтар : 
Країна
(підданство)		  Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Краків
Членство SARPd
Нагороди
 Вацлав Кшижановський у Вікісховищі

Біографія

Народився у Варшаві. 1904 року закінчив Львівську політехніку. 1902 року спільно із Зигмунтом Добжанським та Мар'яном Гейтцманом заснував Союз студентів архітектури у Львові (перше зібрання відбулось 1903 року).[1] Навчався у Паризькій школі мистецтв. Відбував практику у Відні. Працював у Кракові в архітектурному бюро Юзефа Пакеса. Роботи того часу значною мірою тяжіють до класицизму. Член Кола архітекторів у Кракові. Публікував репродукції власних рисунків та творів живопису у краківському часописі «Architekt».[2] У 1910–1912 роках був секретарем організації. 1912 року був одним з організаторів у Кракові Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому. Створив для неї кілька проектів, які було реалізовано. Входив до виконавчого комітету виставки.[3] У 1914–1916 роках член Чільного комітету народного. Від 1919 року — інспектор відбудови краю, від 1920 — директор робіт публічних з відбудови у Кракові. У 1921–1939 роках був професором архітектури інтер'єрів Державного інституту пластичних мистецтв. У 1928–1935 належав до Безпартійного блоку співпраці з урядом.

Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[4] Пізніше член Спілки архітекторів Краківського воєводства.[5] Член журі конкурсів на проект перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці Хмельницької області (1904)[6], проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні (1909)[7], фасадів Національного музею на Вавелі (1912)[8], проектів будинку Гірничої академії у Кракові (1913)[9], регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914)[10], будинку державної учительської семінарії у Пщині (1925)[11], будівлі Міністерства закордонних справ у Варшаві (1929).[12]

Роботи
  • Дім на вулиці Битви під Леніно, 8 у Кракові (1905–1906, співавтор Юзеф Пакес).
  • Перебудова інтер'єрів готелю і ресторану Поллера на вулиці Шпитальній, 30 у Кракові (1907).
  • Бурса академічна на вулиці Гарбарській, 7 у Кракові (1908–1909, співавтор Юзеф Пакес).
  • Дім на вулиці Шпитальній, 32 у Кракові (1909, співавтор Юзеф Пакес).
  • Дім родини Попелів на вулиці Асника, 1, на розі з вулицею Баштовою у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес).[13]
  • Будинки на алеї Словацького, 44-46-48 у Кракові (співавтор Юзеф Пакес).
  • Вілла професора Натансона на вулиці Студентській, 3 у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес).
  • Корчма з альтанками на краківській Виставці архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні 1912 року. Зовні вирішена із деякими елементами бароко. Оздоблення інтер'єрів та екстер'єрів виконав художник Процайлович.[14] Кіоски для квітів там же.[15]
  • Школа св. Ядвіги на вулиці Крупничій, 38 у Кракові. Збудована у 1911–1912 роках. Співавтор Юзеф Пакес.[16]
  • Перебудова дому Польської академії знань на вулиці Славковській 17/19 у Кракові у 1911–1913 роках. Співавтор Юзеф Пакес.[17]
  • Проект спільного будинку слюсарської, столярської та бронзоливарної майстерень для міської Газовні у Кракові. Проект розбудови адміністративного корпусу. Усе реалізовано 1921 року.[18]
  • Проект дерев'яного костелу в Ющині від 1923 року. Не реалізований.[19]
  • Палата скарбова у Кракові на ділянці між вулицями Крупничою, Чистою і щойно прокладеною Скарбовою, споруджена у 1922–1925 роках. Має акцентований іонічним портиком вхід, а також декоративно розчленовані колонами скруглені наріжники. Неокласицистична будівля вирішена монументально, але має головний фасад на другорядній вулиці Скарбовій, позбавлена вигідних точок для огляду.[20]
  • Проект санаторію у Криниці-Здруй на вулиці Нітрібітта для конкурсу 1926 року. Співавтор Богдан Лащка. Не здобув нагород, але був придбаний журі.[21]
  • Проект від 15 грудня 1928 року на забудову ділянки між вулицями Баштовою, Кроводерською і Біскупьою у Кракові. Замовник — Товариство взаємного страхування.[22]
  • Два проекти будинку Ягеллонської бібліотеки у Кракові. Створені для конкурсу 1928 року, де здобули відповідно перше і друге місце.[23]
  • Костел у селі Хмелюв Підкарпатського воєводства (1920-ті).[24]
  • Хрест, створений за проектом Кшижановського і уміщений 7 квітня 1935 року на знищеному блискавкою дереві біля палацу Тарновських у Дзікові (тепер дільниця Тарнобжега).[25]

Примітки
  1. Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod red. B. Czerkesa i A. Szczerskiego. — Wrocław : Muzeum Architektury we Wrocławiu, 2016. — S. 379. — ISBN 978-83-89262-96-7.
  2. Architekt. — 1906. — № 10. — S. 218—220.
  3. Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1911 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1912. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87.
  4. Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  5. Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61.
  6. Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
  7. Konkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220.
  8. Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  9. Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 153.
  10. Konkurs na regulację wylotu ulicy Wolskiej i zużytkowanie błoń miejskich i okolicy w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 163; Program i warunki konkursu // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 92.
  11. Protokół // Architekt. — 1925. — № 9. — S. 4.
  12. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277.
  13. Architekt. — 1913. — № 2. — S. 32—33, tabl. 4; Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 1.
  14. K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 527; R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 64, tabl. 22.
  15. Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88.
  16. Nowe budowle… — S. 2.
  17. Białkiewicz Z. Trzy budowle Filipa Pokutyńskiego // Rocznik Krakowski. — № 49. — 1978. — S. 149.
  18. Seifert M. Rozwój krakowskiej Gazowni miejskiej w latach 1918—1928 // Dziennik Rozporządzeń dla Stoł. Król. Miasta Krakowa. — 31 marca 1929. — № 3. — S. 63.
  19. Architekt. — 1923. — № 4. — S. 34; Ruszczyk G. Drewniane kościoły w Polsce 1918–1939: Tradycja i nowoczesność. — Warszawa : Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. — S. 321. — ISBN 83-85938-14-1.
  20. Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 3—4; Kulczyński K., Wierzchowski W. Gmachy P.K.O. i Izby Skarbowej w Krakowie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 7—9, 21—25.
  21. Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 29—31.
  22. Plan zabudowania gruntów Krak. Tow. Wzajem. Ubezp. między ulicami Basztową, Krowoderską i Biskupią // Dziennik Rozporządzeń dla Stoł. Król. Miasta Krakowa. — 30 kwietnia 1929. — № 4. — S. 142.
  23. Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 10. — S. 127.
  24. Wiącek A. Fundacje kościelne rodu Tarnowskich z Dzikowa // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 31.
  25. Wiącek A. Fundacje kościelne… — S. 34.

Джерела
  • Hass L. Wolnomularze polscy w kraju i na świecie 1821–1999. Słownik biograficzny. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm, 1999. — S. 255. — ISBN 83-87893-52-8.
  • Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 78, 127. — ISBN 83-08-02087-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.