Зигмунт Шпербер

Зи́гмунт Шпе́рбер (пол. Zygmunt Sperber; 10 липня 1886, Станіславів — р. см. невід.) — львівський архітектор єврейського походження.[1]

Зигмунт Шпербер
Народження 10 липня 1886(1886-07-10)
Національність єврей
Навчання Львівська політехніка
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Трускавець

Біографія

Народився 10 липня 1886 року у Станіславові. Навчався в реальній школі в Станиславові до 1907 року. Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки, 1915 року отримав диплом. Серед викладачів із фаху зокрема Адольф Шишко-Богуш.[2] Після першої світової війни працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і Захаревича.[3] Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові.[4] У міжвоєнний період відкрив власне проектне бюро у Львові, що знаходилось на теперішній вулиці Дудаєва, 4. Окрім архітектури, проектував ужиткові речі, розробляв плакати. Розробив проекти санаторіїв у Трускавці: «Унітас» (1936), «Віндзор» (1937), «Брістоль» (1938).[5] Спроектував житловий будинок у Львові, на теперішній вулиці Котляревського, 42[6], 44.[7] Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури.[8] 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував рисунки синагоги «Золота Роза» і конкурсний проект.[9] П'ятиповерховий житловий будинок збудований у 1937-1939 роках на вул. Кадетській, 18 (нині — вулиця Героїв Майдану).[10] У 1938 році Зигмунт Шпербер виконав проект металевих решіток з есоподібним малюнком, які прикрашали портал та вітринні вікна першого поверху пасажу Грюнерів на площі Смольки (нині — площа Генерала Григоренка).[11]

Примітки
  1. Євреї Львова
  2. Lewicki J... — S. 433.
  3. Богданова, 2005, с. 154.
  4. Księga pamiątkowa... — S. 95.
  5. Зигмунт Шпербер
  6. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej... — S. 156.
  7. Житловий будинок на вул. Котляревського, 44
  8. Бойко Х. До методики наукового опрацювання єврейських кладовищ: європейський досвід // Вісник ХДАДМ. Сходознавчі студії. — 2008. — № 9. — C. 165.
  9. Trejwart H. Malarze żydowscy // Chwila. — 1920. — 21 stycznia. — № 366. — S. 5.
  10. вул. Героїв Майдану, 18
  11. Львовский академический духовный театр «Воскресение» (рос.)

Джерела
  • Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 154. — ISBN 966-553-453-X.
  • Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 106, 108, 170. — ISBN 978-966-8256-72-1..
  • Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 156. — ISBN 83-905682-7-6 (пол.).
  • Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 95; Sprawy towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1926. — № 6. — S. 95. (пол.).
  • Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 433. — ISBN 83-88372-29-7 (пол.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.