Фрунзенський район (Санкт-Петербург)

На території, що сьогодні належить Фрунзенському району розташовувалося кілька селищ, найдавнішим з яких було Волкове сільце[2]. У літописі XVI століття Водської п'ятини згадується поселення Судола[2]. Більшість істориків прийшли до висновку, що мова йде про одне поселення, але з різними іменами[2]. Поселення розташовувалося на березі Сетуя, нині річки Волковки[2]. Крім Судоли письмові джерела вказують на наявність інших поселень[2]. У більш пізніх хроніках згадується сільце Купчинова, що також присутнє к шведських джерелах[2]. При завоюванні територій шведами, на карті місцевості замість слов'янських з'являються нові фінські населені пункти[2].

В 1703 році територія опиняється під контролем Московського царства де починає будуватися місто Петра І на Неві. На території майбутнього району почали зводити Ліговський канал, один з найбільших проектів Петра I[2]. Деякий час канал використовували як сховище питної води. Пізніше тут побудували перший дерев'яний водогін, по якому вода подавалася до особливо важливих будівель того періоду. Канал був частково засипано й поглинено містом[2].

У XVIII – XIX на даній території розташовувалося безліч візницької дворів, питних будинків й чайних, що породило погану репутацію даній частині міста[2]. З 1769 по 1833 роки тут зводився Обвідний канал, спочатку задуманий як рів для прикордонних й митних цілей і як захисна споруда від повеней[2]. В результаті Обвідний канал до XIX століття перетворюється у важливу судноплавну артерію міста[2]. Береги каналу стали швидко забудовуватися новими будівлями і поблизу почав розвиватися новий промисловий район[2].

У 1837 році тут була відкрита перша залізниця в Росії, яка з'єднувала Петербург і Царське Село[2]. Карти міста середини XIX століття визначали майбутній Фрунзенський район як поліцейську «Каретну частину», в неї входили Ліговка, сільце Волкове й Волкове поле. Обвідний канал вважався межею міста[2]. До кінця XIX століття територія почала забудовуватися новими житловими районами, а місцевість стала називатися Олександро-Невська поліцейська частина[2].

До початку XX століття межа міста розширилася до траси майбутньої вулиці Салова, у південній частині майбутнього району перебували пустирі і городи[2]. В 1917 році Олександро-Невська поліцейська частина була скасована, так територія стала частиною «Першого Міського району» з 1922 — Володарського району і з 1930 року — увійшла до складу Московського району[2].

Фрунзенський район було утворено 9 квітня 1936 року з частин скасованого Центрального й Смольнинського районів[3], хоча ще тоді багато його південних територій продовжували відноситися до складу Московського району. Сучасні кордони Фрунзенський район придбав у 1961 році. На південній частині району, де ще розташовувалися селища, почалося масове зведення панельних будинків-хрущовок, які й донині становлять більшу частину будівель. Зводилися в основному будинку 504, 606, 600.11 серій. Уздовж проспекту Слави і Бухарестської вулиці побудовані будинки за індивідуальними проектами[2]. До 1973 року вся територія району за межами Обвідного каналу була повністю перебудована. Це призвело до того, що всі адміністративно-господарські органи району та необхідна інфраструктура розташовувалися на північній частині району, що породжувало нові незручності[2]. Така ситуація зберігалася до 1980-х і 1990-х років[2].

У період з 2008 по 2012 року завершилося будівництво 1-ї черги Фрунзенського радіусу 5-ї лінії Петербурзького Метрополітену і було відкрито 4 нові станції: Обвідний Канал, Волковська, Бухарестська і Міжнародна. Частково це позбавило район від транспортної ізоляції. Не раніше 2019 року до відкриття плануються ще 3 станції, що будуть охоплювати всю південну частину району.

У листопаді 2017 року було запропоновано перейменувати Фрунзенський район на Купчинський (за історичної назви) в ході боротьби з революційними назвами. Однак пропозиції не були почуті.

Муніципальні утворення:

• Волковське муніципальний утворення № 71 - 58382 осіб,
• Муніципальне утворення № 72 - 66679 осіб,
• Купчино муніципальне утворення № 73 - 52150 осіб,
• Георгіївське муніципальне утворення № 74 - 89119 осіб,
• Муніципальне утворення № 75 - 51818 осіб,
• Балканське муніципальне утворення № 76 - 76824 осіб.

Розвинене тролейбусне, трамвайне і автобуснесполучення. У грудні 2008 року відкрита станція метро «Волковська», в 2010 році — станція «Обвідний канал», у 2012 році — станції «Міжнародна» та «Бухарестська».

Провідне місце в економіці Фрунзенського району займає промисловий комплекс, представлений широким переліком переробних виробництв. Обробні виробництва, на частку яких припадає 64,4 % відвантаженої продукції, визначають специфіку і значущість промисловості для економіки району. Фрунзенський район входить в число найбільших районів Санкт-Петербурга за кількістю платників податків. За останні 5 років кількість платників податків, які живуть тут, виросло на 4213 одиниць. В даний час у Фрунзенському районі — 656 магазинів, 582 підприємства побутового обслуговування (на 3,2 тисячі робочих місць), 325 підприємств громадського харчування (на 17,8 тисяч посадкових місць). За кількістю магазинів пішохідної доступності район займає провідне становище в місті.

Урна з логотипом Фрунзенського району

У Фрунзенському районі здійснюють свою діяльність 133 освітніх установ, підвідомчих адміністрації Фрунзенського району: 80 – дошкільних освітніх установ; 47 – загальноосвітніх установ; 1 – корекційний інтернат № 37; 1 – Палац дитячої (юнацької) творчості; 1 – Центр естетичного виховання; 1 – Центр дитячої (юнацького) технічної творчості «Мотор»; 1 – дитячий будинок (№ 11); 1 – Інформаційно-методичний центр. А також 13 – середніх спеціальних навчальних закладів (ліцеї, коледжі, училища); 8 – вищих навчальних закладів [5].

Всього в освітніх закладах Фрунзенського району навчається 27557 дітей. В дошкільних освітніх закладах Фрунзенського району виховується 14234 дитини.

На території Фрунзенського району розташовано 19 медичних закладів, з них 10 медичних установ, що підпорядковані безпосередньо відділу охорони здоров'я адміністрації Фрунзенського району.

Будинок Молоді на Бухарестської вулиці

Однією з основних завдань молодіжної політики є соціальна підтримка підлітків та молоді, організація їх дозвілля, допомога талановитим і творчо обдарованим молодим людям. В районі працює Державна установа "Підлітково-молодіжний розважальний центр «Фрунзенський». На базі 21 підлітково-молодіжного клубу діє 190 гуртків та секцій, в яких займається понад 6500 дітей і підлітків, з них більше половини — безплатно.

На Софійській вулиці, б. 47, к. 1 працює підлітково-молодіжний клуб «Старт». У ньому займаються малюки, підлітки та дорослі. Заняття проводять педагоги і тренери високої кваліфікації. Секції та гуртки: комп'ютерні курси, футбол для школярів та дошкільнят, великий теніс, ояма-карате, бальні танці, акробатичний рок-н-рол, фортепіано і хор, гітара, архітектурно-художня студія «Ракурс» — лауреат численних фестивалів і конкурсів, розвиваюче малювання для дошкільнят (ранкові та вечірні групи), а також підготовка до школи. У 2011-2012 навчальному році планується відкриття ранкових груп для малюків (з 3 років): гімнастика, хор і група раннього розвитку.

В районі представлена мережа різноманітних установ культури і дозвілля: централізована бібліотечна система, яка включає 13 масових бібліотек; СПб ДЗК «Дитячий кінотеатр „Чайка“»; школа мистецтв, музична школа, дитяча художня школа; Державний дитячий льодовий театр; музей — некрополь «Лиітераторські містки» — філія музею міської скульптури. Концертно-театральний зал представлений у вигляді БК "Залізничників".

• Информационный портал Фрунзенского района
• Официальный канал администрации в twitter
• Сообщество Фрунзенского района
• Раздел на сайте газеты «Мой район»
• Газета «Фрунзенский район» web-версия
• Газета «Купчино»
• Раздел района на официальном портале администрации Санкт-Петербурга
• Фрунзенский район на сайте "Купчино. Исторический район"
• Во Фрунзенском районе появятся велодорожки Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.