Купчино (станція метро)

59°49′47″ пн. ш. 30°22′31″ сх. д.

Купчино
Загальні дані
Тип наземна крита
Глибина закладення 0 м
Проєктна назва Вітебська
Кількість 3 (середня — службова)
Тип дві бічні, середня острівна
Форма прямі
Дата відкриття 25 грудня 1972
Архітектор(и) К. Н. Афонская (рос.), А. С. Гецкин (рос.), И. Е. Сергеева (рос.) за участі С. С. Костенко (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів К. Н. Афонская (рос.), А. С. Гецкин (рос.), И. Е. Сергеева (рос.) за участі С. С. Костенко (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) К. Е. Панов (рос.), И. X. Целолихина (рос.), В. И. Хяргинен (рос.)
Пересадка на зал. ст. Купчино
Виходи до Балканська пл., Вітебський пр., вул. Я. Гашека
Час відкриття 5:30
Час закриття 0:00
Код станції КП
2 Московсько-Петроградська лінія
Легенда
ТЧ-6 «Виборзьке»
Парнас
Проспект Просвіти
Озерки
Оборотний тупик
Удєльна
Піонерська
Чорна річка
Чорна річка
Велика Невка
Мала Невка
Карповка
Оборотний тупик
Петроградська
Горьківська
Велика Невка
Мойка
Невський проспект
Сінна площа
Фонтанка
Технологічний інститут
Обвідний канал
Фрунзенська
Московські ворота
Електросила
Парк Перемоги
Московська
Оборотний тупик
Зоряна
Купчино
ТЧ-3 «Московське»

«Купчино» (рос. Купчино) — кінцева станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована на наземній ділянці лінії між порталом тунелів і депо «Московське».

Відкрита 25 грудня 1972 року у складі ділянки «Московська»-«Купчино».

Сучасну назву станція отримала через розташування поруч з однойменним історичним районом міста, назва якого походить від колишнього іжорського села Купсіно (від одного з фінських позначень зайця).

Технічна характеристика

Конструкція станції наземна крита з береговими платформами.

У первинному проекті передбачалося зробити станцію з кросплатформовим переходом на залізницю (на кшталт станції Дев'яткіно), але це не було зроблено, на середину 2010-х під гейт до залізниці є тільки заділи. Потяги повинні були прибувати між діючими перонами залізничної платформи «Купчино».

Інвестиційна рада в Смольному 3 квітня 2018 року ухвалила проект автовокзалу «Південний». Саме цієї ідеї понад 30 років, в останні роки появу нового об'єкту анонсували декілька разів[1].

Пересадки

Вихід у місто на Вітебський проспект, Балканську площу. Вихід у місто зі станції здійснюється через підземні переходи. До залізничної платформі Купчино — на приміські потяги Жовтневої залізниці.

Колійний розвиток

Відразу за станцією розташований перехресний з'їзд, яким здійснюється оборот потягів, що прибувають на кінцеву станцію. За станцією починається двоколійна СЗГ, що прямує в електродепо «Московське» (ТЧ-3). Колійний розвиток станції дозволяє здійснювати оборот і передачу потягів. На станції оголошують, чи прямує потяг в депо або під оборот.

Оздоблення

Станція розташована в наземному павільйоні, будівля якого входить в комплекс будівель однойменної залізничної станції.

Оскільки вестибюль сусідить з вугільним складом і вітебським напрямком залізниці, він постійно виглядає брудним. Кахель незрозумілого кольору прикрашав станцію зсередини. Вікон на першій платформі майже не було, а замість них використано непрозоре глазурованого скло. У 2007—2008 роках були реконструйовані підземні переходи під залізничними коліями. У південному тунелі побудований пандус для маломобільних груп населення, замінено освітлення, а так само оздоблення стін. Навесні 2008 року було замінено освітлення станції. Навесні 2009 року були цілком замінені скло та вітражі станції, а так само зовнішнє оздоблення стін, віконні пройоми в основному, закладені цеглою, а та вузька смужка, яка залишилася під стелею, заклеєна непрозорою плівкою. У 2010 році почалася поступова заміна асфальтової підлоги на гранітну. Також замінені поручні на платформах і на сходових спусках.

Ресурси Інтернету

Примітки

  1. Автовокзал в Купчино показали лицом // Фонтанка.ру, — 2017. — 03 квітня (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.