Фрідріх Фердинанд Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький

Син принца Альбрехта Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького і його дружини Ортруди, уродженої графині Ізенбург-Бюдінґен-Мерхольцької.

В 1932 році поступив на службу в рейхсвер. З 1 липня 1938 року — командир 3-го важкого моторизованого ескадрону 31-го розвідувального дивізіону. Учасник Польської і Французької кампаній та німецько-радянської війни. У вересні 1941 року переведений в генштаб військового командувача в Сербії, до листопада 1942 року був командиром ескадрильї розвідувальної ескадри люфтваффе. В лютому 1943 року переведений в Хорватію першим офіцером генштабу 117-ї єгерської дивізії, потім — в штаб 3-ї танкової дивізії. Учасник боїв біля Харкова і Міуса. З серпні 1943 по лютий 1944 року навчався у військовій академії в Гіршбергу. З лютого 1944 року служив у командуванні 84-го армійського корпусу, з червня — в генштабі 7-ї армії, з вересня — в генштабі 116-ї танкової дивізії. З листопада 1944 по січень 1945 року проходив курс командира полку в Берген-Бельзені і був призначений командиром 40-го танково-гренадерського полку 17-ї танкової дивізії. Потрапив у радянський полон, але зміг втекти і потрапив у американський полон. В червні 1945 року звільнений.

В 1946-47 роках виступав свідком на Нюрнберзьких процесах. Керував активами великого герцога Фрідріха Франца IV Мекленбурзького і принца Генріха Прусського. В 1947-74 роках — голова консультативної ради бременського банку Martens & Weyhausen, потім до 1979 року — член контрольної ради. З 1971 року — президент союзу Киффгойзера. В 1987 році разом із Гельмутом Рісом заснував Історичне товариство Глюксбурга, яке оберігає істрію замку, міста і району Глюксбург, а також історію Шлезвіг-Гольштейну.

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі
• Штурмовий піхотний знак (Болгарія)
• Військовий орден Залізного трилисника 2-го класу (Хорватія)
• Орден Корони короля Звоніміра з дубовим листям і військовою відзнакою (Хорватія)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
• Лицарський хрест Залізного хреста (22 лютого 1945)
• Медаль барона фом Штайна
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • офіцерський хрест (1969)
  • командорський хрест (1979)
• Почесний президент союзу Киффгойзера (1979)
• Почесний громадянин міста Глюксбург (24 квітня 1982)
• Почесний начальник пожежної охорони
• Почесний член Глюксбурзької гвардії Фрідріха
• Почесний член стрілецьких гільдій Кіля і Вільстера
• Велика золота медаль заслуг Німецьких пожежних частин
• Почесний хрест Європейської конференції цивільної авіації

• Christian Ludwig von Mecklenburg: Erzählungen aus meinem Leben. 3. Auflage. Stock und Stein, Schwerin 1998, ISBN 3-910179-75-4.
• Louis Ferdinand Wentz: Corps Holsatia. Mitgliederliste 1813–1988 Ergänzungen zum 4. Teil (1896–1936). 5. Teil (1937–1936). In: Festschrift des Corps Holsatia. Selbstverlag, Kiel 1988, S. 583–793.
• Wolfgang von der Groeben: Verzeichnis der Mitglieder des Corps Saxonia zu Göttingen 1844 bis 2006 sowie der Landsmannschaft Saxonia zu Göttingen 1840 bis 1844. von der Groeben, Düsseldorf 2006.
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 665.

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #109844505 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824