Фрідріх Фрізіус

Фрідріх Фрізіус (нім. Friedrich Frisius; 17 січня 1895, Бад-Зальцуфлен — 30 серпня 1970, Лінген) — німецький офіцер, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Фрідріх Фрізіус
нім. Friedrich Frisius
Народився 17 січня 1895(1895-01-17)
Бад-Зальцуфлен, Ліппе, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Помер 30 серпня 1970(1970-08-30) (75 років)
Лінген, Емсланд, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест Левенфельда
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак морської артилерії

Біографія

Другий з восьми дітей лютеранського пастора. 1 квітня 1913 року поступив на службу в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, з 1916 року служив на міноносцях. Після війни залишений на флоті. З 1925 року — командир міноносця. З 28 вересня 1927 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». 1 жовтня 1929 року переведений у відділ військової розвідки Імперського військового міністерства. З 8 жовтня 1931 року — навігаційний офіцер на легкому крейсері «Лейпциг». З 29 вересня 1933 року — інструктор військово-морської школи в Мюрвіку. З 21 вересня 1935 року — референт і начальник групи закордонного управління абверу. З 5 грудня 1938 року — офіцер Адмірал-штабу в Морському управлінні Гамбурга. З 6 серпня 1940 по 16 грудня 1941 року — начальник Морського управління Булоні, з 26 січня 1941 року — одночасно командувач береговою обороною. З 16 грудня 1941 по 28 жовтня 1944 року — командувач береговою обороною в Па-де-Кале. З 15 вересня 1944 року — комендант фортеці Дюнкерк. 9 травня 1945 року взятий в полон. 6 жовтня 1947 року звільнений.

Сім'я

Був одружений з Бланкою Коке (1897–1993). Разом із дружиною похований в сімейному мавзолеї Коке в Лінгені.

Звання

Нагороди

Література
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 46
  • Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, S. 124, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.